Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж

Струмовідводи,  які прокладаються по зовнішніх стінах будівель слід розміщувати не ближче ніж 3 м від входів або в місцях недоступних для дотику людей. - недоступность для прикосновения людей можно реализовать, проложив токоотвод в кабель-канале электроустановочном из амозатухающего ПВХ, предназначенном для прокладки по наружным стенам здания?

     Дозвольте, шановне панство, цититу з IEC62305, яка пояснює ситуацію по суті:
      У звичайних умовах знаходження підчас грози поблизу down conductors LPS зовні споруди може становити небезпеку для життя навіть за умови, що цю LPS було спроектовано і змонтовано відповідно до вищенаведених рекомендацій.
   Небезпеку можна знизити до прийнятного рівня, якщо:
а) вірогідність знаходження людини, або термін її перебування зовні споруди та поблизу down conductors є дуже низькими;
б) система “природних” down conductors складається з кількох колон міцної металевої конструкціїї або кількох сполучених між собою металевих елементів споруди з умовою безперервного електричного їх з’єднання;
в) провідність поверхневого шару ґрунту на відстані до 3 м від down conductor є не меншою ніж 5 кОм·м.
ПРИМІТКА: Шар ізоляційного матеріалу, як от 5 см асфальту або 15 см ріни (рос.: гравий) дієво знижують небезпеку до прийнятного рівня.
      Якщо жодну з цих умов виконати не вдається, належить вдатися до таких запобіжних заходів:
 ізолювати видимі down conductors з огляду на електричну міцність ізоляціїї від імпульсів 100 кВ, 1,2/50 мкс, тобто щонайменше 3-мм шаром зшитого поліетиле-ну; відгородити або обладнати попереджувальними написами з метою зменшити вірогідність дотику до до down conductors.
     Таким чином, пластиковий кабель-канал не вирішує проблеми. Набагато небезпечнішою виглядає ситуація, коли провдник системи блискавкозахисту ОПЕРІЗУЄ споруду над поверхнею землі (як же можна НЕ НАБЛИЖАТИСЯ до нього ближче, ніж 3 м?!).
     Тепер пропозиція: якщо у самій споруді немає металевих конструкційних елементів, які можуть з'єднати між собою окремі вертиальні електроди, то ЗРОБІТЬ ЇХ САМІ. Якийсь металевий декоративний елемент (сайдинг, профнастил, тощо). Переріз - згідно Табл. 7 ДСТУ Б В.2.5-38:2008, надійні з'єднання - і опасання готово!
     Насамкінець - кілька слів щодо небажання замовника "руйнувати асфальт". Спіймавши блискавку і відвівши її до уземлювача Ви маєте передбачити БЕЗПЕЧНИЙ відвід до землі струму у кілька десятків тисяч ампер. Якщо забаганки замовника стають цьому на заваді - НЕ ЛОВІТЬ ТУ БЛИСКАВКУ ВЗАГАЛІ! Нехай розвалить дах, запалить щось, але то буде сліпа сила природи, яка діє БЕЗ ВАШОГО ВТРУЧАННЯ. У іншому випадку - помилка проектувальника.

Евген Коч, поделиться конкретным примером молниезащиты многоэтажного дома можете?

            Сітку (сталь 8 мм) закріплювати на гравітаційних опорах з кроком у 1 м. Є готові опори з прямокутним бетонним блоком вагою близько 1 кг. У Беттерманна є порожні пластикові конуси, які належить заповнити морозостійким бетоном, а тоді вже встановити (вони дешевші). Розмір комірки сітки і крок доземних провідників фасадами визначається ДСТУ для того LPL (рівня бликавкозахисту), який Ви визначили для Вашого будинку за тим же ДСТУ. До речі там помилка і неточність. НАПИСАНО: відстань між доземними провідниками НЕ МЕНШЕ, ніж ... НАЛЕЖИТЬ: відстань між доземними провідниками НЕ БІЛЬШЕ, ніж ... Ну й "чарунка" - то дірка в зубі (українська дуже конкретна) . Для сітки - КОМІРКА. Намагаюся звірятися зі словником онлайн: http://r2u.org.ua
             На решту запитань відповім за добу. повідомте лише:
             - висоту споруди;
             - чи передбачено там фасадну систему? Якщо ні, то чи є утеплювач? Який?
             - чи можна ще влаштувати уземлювач у фундаменті (тобто, зведено будинок, чи тільки проектується).

              Поки що скачайте найновіший каталог Беттерманна з блискавкозахисту (російською) звідси:
              http://www.obo-bettermann.com/downloads/ru/kataloge/katalog_tbs_ru.pdf
та погляньте на можливі схеми прокладення сітки і доземних провідників. Також і приклади виконання уземлювачів.           

да у нас нето что на ОБО унас провод "отгромовый" (типа на польском) сертифицирован

       Дуже малоймовірно, що у польських нормах на "ochronu odgromowu" є вимога щодо сертифікації проводів блискавкозахисту, оскільки на самому початку цей стандат поляки ввели у дію за "обкладинковою" технологією: палітурка польською мовою, вміст - англійською, тобто оригінальний текст IEC 62305. А там вимоги щодо проводів - це діаметр, який може перевірити будь-хто, якщо знає, яким боком притуляти штангель. Інша справа - злучники. МЕК-івська норма вимагає випробувань струмом блискавки у 50 або 100 кА і наводяться схеми імпульсних генераторів.

Беттерманновские  держатели через пол года на крыше просто протрухлеют и прийдется все снова переделывать

       Аби аргументовано відповісти на ці зауваження, достатньо поглянути у каталогу, з чого ті тримачі зроблено. Звичайно, найдешевші пластикові деградують першими (проте можуть прослужити достатньо довго). Інші робляться як не з нержавійки, то з цинкового сплаву. Навряд чи воно так просто "зтрухліє". Згадані у попередньому фрагменті злучники Беттерманна позначено у каталогу значком "N" (витримали 50 кА) "H" (100 кА). Перед імпульсними випробуваннями зістарені: у солоному тумані за 60-ти градусів, а потім у випарах аміаку (сіль для алюмінію - як з гуся вода).
       А от щодо МЕХАНІЧНИХ характеристик тримачів катанки можна подискутувати. 2008 року, на конференції ICLP, що проходила у швецькій Уппсалі, греки виступили з доповіддю про виривання з тримачів проводів під дією електродинамічних зусиль, якими супроводжується протікання великих імпульсних струмів. Ними навіть було запропоновано доповнити IEC 62305, який на той час вже діяв 2 роки. Тому у місцях поворотів проводів раджу ставити більш надійні металеві тримачі.
       Ще можу якось розповісти про закріплення проводів у місцях герметизованого проходження їх крізь гідроізоляцію даху (але у нас цей прийом використовують лише поодинокуі умільці).

У ДСТУ того немає, але Ви можете включити до проекту розрахунок роздільної відстані між стрижневим перехоплювачем блискавки і
захищуваним "гусаком". Інакше може відбутися перехід напруги зі стрижня на "гусак" внаслідок пробиття повітряного проміжка.

Доки ми не маємо у національній нормі цієї формули, але вже випущено на ринок ізольовані доземні провідники, здатні витримувати напругу
до 100 кВ. Їхнє проектування базується на вищезгаданій формулі, а монтаж потребує відповідної кваліфікації. Такий провідник дає можливість
прокласти доземні провідники у плетиві металоконструкцій або поблизу кабельних трас без ризику їхнього пошкодження відскоками блискавки.

До того ж... На останній міжнародній конференції з блискавкозахисту ICLP, у доповіді, виголошеній В.Шостаком з НТУУ "КПІ" йшлося про те,
що з "гусака" сипатимуться іскри ще у тій стадії, коли лідер буде лише наближатися до блискавковідводу. Адже "гусак" має гострі кромки, які сприяють концентрації електричного поля. Для уникнення цього скидні клапани вибухонебезпечних газових сумішей мусять мати обтічну форму (як то робиться на високовольтних електроустановках). Того ще немає ані у наших, ані у міжнародних нормах.

Он воно скільки ще матимемо роботи. Так що розраховуйте роздільну відстань S.

Із захватом прочитав дискусію. Дякую за професійні поради проектувальнику, який потребував консультації. Не забувайте також про дотримання захисної відстані між стрижнем блискавкоприймача і захищуваним устаткуванням. У ДСТУ того бракує, а на фото добре видно захисну відстань. Це - у випадку, якщо дах не є електропровідним. Інакше - належить подбати про добрий контакт з матеріялом даху (аби там не літали іскри і чогось таки не запалили). Коли говорити про захист від перехідних напруг, то електроніка вийде з ладу набагато раніше, ніж виникне пожежа у ввідному (розподільчому) пристрої, від якого живиться двигун. Для цього навіть не потрібно прямого влучення блискавки у громовідхильник. Адже назустріч лідеру, який стримить від тучі до землі, від кожного вземленого предмета вистрілює зустрічний стример (струм до сотень ампер), який не обов'язково перехопить лідер. Погодьтеся, такий імпульс є небезпечним для електроніки, а буде їх кожного грозового сезону кілька десятків!
Зверніть увагу на влучність української мови: стример саме "стримить". Можливо, насаджувачі російської мови, які визискували з нашої мови синоніми, які не співпадали з російськими, не помітили цього паростка у спеціяльній літературі. Надеюсь на правильное понимание этого филологического экскурса со стороны уважаемых проектровщиков из РФ.

*прим:ZoloS9479
Перевод для российских участников темы (касаемый сугубо технической стороны, филологию я ниасилил  , Евген Коч если захочет - добавит):
С восторгом прочитал дискуссию. Благодарю за профессиональные советы проектировщику, нуждающегося в консультации. Не забывайте также о соблюдении защитного расстояния между стержнем молниеприемника и защищаемым оборудованием. В ДСТУ это не учтено, а на фото хорошо видно защитное расстояние. Это в случае, если крыша не является электропроводной. Иначе - необходимо позаботиться о хорошем контакте с материалом крыши (чтобы там не летали искры и чего же не зажгли). Если говорить о защите от переходных напряжений, то электроника выйдет из строя гораздо раньше, чем возникнет пожар в вводном (распределительном) устройстве, от которого питается двигатель. Для этого даже не нужно прямого попадания молнии в громоотвод. Ведь навстречу лидеру, который стремится (варианты словарей: высится, торчит  ) от тучи к земле, от каждого заземленного предмета выстреливает встречный стример (ток до сотен ампер), который не обязательно перехватит лидер. Согласитесь, такой импульс может представлять опасность для электроники, а будет их несколько десятков каждый грозовой сезон!
 

ДСТУ; п. 7.7.6 Сітка захищає поверхню, якщо виконані наступні умови:
...
    - бокові поверхні споруди на рівнях вище, ніж радіус фіктивної сфери (див. табл. 14), захищені блискавковідводами або сіткою;

   ПОВТОРЮЮ: Вказуйте обраний Вами рівень (клас) захисту від блискавки. Цим визначається радіус С,ЩК.

Спасибо всем консультатнтам этого вопроса!

Евген Коч отдыхает 

   Неодмінно вказуйте обраний Вами рівень б.захисту (РБЗ). Згідно ДСТУ метод Сфери, Що Котиться (С, ЩК) можна використовувати лише для "звичайних" споруд. Ваша (<60 м) входить у це визначення (якщо немає інших обтяжливих обставин).
   Насправді (за IEC62305) метод захисного кута має обмеження по висоті: 20; 30; 45 і 60 м для РБЗ. 1,2,3 і 4 відповідно. Натомість, метод С,ЩК обмежень за висотою НЕ МАЄ. Таким чином, за РБЗ-4 захист від бокових ударів є зайвим. У IEC62305 про бокові удари написано конкретно: 1) споруди понад 60 м заввишки; 2) з вмістом чутливої електроніки. На щастя, у більшості високих споруд є почіпний фасад (вітражі) каркас яких легко і недорого перетворити на блискавкоприймальну сітку або доземні провідники. Перерізу сталі чи алюмінію там вистачає, залишається потурбуватися лише про з'єднання.
   

пропоную викорис-тати металокаркас даху

   Якщо блискавка вдаряє просто у метал каркасу даху - він правитиме за б.приймач. Але якщо на нього покладено покрівлю - належить влаштувати на ній стрижні або сітку. У ДСТУ це місце явно шкутильгає.