Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж
Проєктування => Електропостачання => Кабельні лінії => Тема розпочата: Dmitrik від 06 Березень 2011, 15:49:43
-
Прочитал несколько тем, но разобраться не получилось. Поэтому: есть автомат 320А, от него нужно проложить кабель АВБбШв на расстояние 50м.
Вопрос:
1. можно ли проложить АВБбШв-1 2(5х95) с пропускной способностью 2х190*0,9=342А, ведь если один из кабелей выйдет из строя, то второй же сгорит.
2. может параллельные кабели можно выбирать только для увеличения сечения при больших потерях напряжения?
3. как можно просто посчитать сработает ли автомат при к.з. в одном из кабелей?
Спасибо!
-
Напишіть ще розрахунковий струм, потужність, де прокладається кабель і схему живлення (маю на увазі чи живить цей кабель один щит чи декілька)?
-
Ток 254А, кабель в земле, мощность 150 кВт, запитывает ВРУ коттеджа (ВРУ по отдельному проекту), но автомат запитывающий кабель 320А и вдруг потреблять будут больше, чем 254А
-
Ток 254А, кабель в земле, мощность 150 кВт, запитывает ВРУ коттеджа (ВРУ по отдельному проекту), но автомат запитывающий кабель 320А и вдруг потреблять будут больше, чем 254А
Если терзают сомнения и нет желания брать одинарный кабель большого сечения - вместо 320 А можно взять выключатели 2х160 А в параллель, как и кабели :D
-
PrepsuPatha, вариант конечно интересный, а Вы как бы поступили?
-
Вы как бы поступили
На токи до 400 А сдвоенные кабели обычно не принимаю, только при сложных условиях прокладки (и то есть варианты типа класса гибкости). В случае применения нескольких кабелей в параллель в составе одной КЛ насчет защиты от выхода из строя одного из кабелей - тоже обычно не заморачиваемся (обязательна проверка по падению напряжения, на отключение однофазноко КЗ за 5 с учетом того, что все кабели в работе). Если заказчик хочет обезопаситься - есть много вариантов защититься от случая перегрузки кабеля при обрыве одного из параллельных проводников - ограничители мощности, индивидуальная защита каждого кабеля, контроль напряжения в конце КЛ и пр.
-
А как получается не использовать сдвоенные кабели на ток до 400А? Подскажите, где можно посмотреть расчет однофазного к.з. на откл. за 5с.
-
А как получается не использовать сдвоенные кабели на ток до 400А?
Вообще-то я писал
На токи до 400 А сдвоенные кабели обычно не принимаю
хотя на токи близкие к 400 А - есть медные варианты ВБбШв-1, 3х240+1х120 мм?, гибкий вариант - ВВГ (3 класс) Запорожского завода цветных металлов и пр. А на 320 А по нагрузке вполне достаточно АВБбШв-1 3х240+1х120.
Подскажите, где можно посмотреть расчет однофазного к.з. на откл. за 5с
Расчет токов однофазного КЗ в конце защищаемой КЛ можно найти во многих справочниках, методиках и пр., например, http://eom.com.ua/index.php?action=downloads;sa=view;id=441 (http://eom.com.ua/index.php?action=downloads;sa=view;id=441)
Далее - просто: по время-токовым характеристикам конкретного автоматического выключателя смотрим время отключения расчетного тока однофазного КЗ (по кратности к уставке расцепителя), которое не должно превысить 5 с для уставки выключателя свыше 32 А (подробнее - в главе 1.7 ПУЭ-06)
-
хотя на токи близкие к 400 А - есть медные варианты ВБбШв-1, 3х240+1х120 мм?, гибкий вариант - ВВГ (3 класс) Запорожского завода цветных металлов
А якщо виходить так що два алюмінієвих кабеля великого перерізу прокласти дешевше (ціна метра двох алюмінієвих кабелів 200 грн а одного метра мідного 500 (ціни можуть бути іншими, а співвідношення між ними думаю збережеться через велику вартість міді). Чи можна в цьому випадку прокладати два кабелі в землі на струм до 400 А. І вмене виникає питання чому коли прокладаєм два кабелі паралельно (на одне навантаження) потрібно вводити понижуючий коефіцієнт з ПУЕ - 0,9 (виходить що коли ми візьмем 4 одножильних кабелів то коеф уже буде 0,8 і т.д.)?
-
А якщо виходить так що два алюмінієвих кабеля великого перерізу прокласти дешевше (ціна метра двох алюмінієвих кабелів 200 грн а одного метра мідного 500 (ціни можуть бути іншими, а співвідношення між ними думаю збережеться через велику вартість міді). Чи можна в цьому випадку прокладати два кабелі в землі на струм до 400 А.
Якщо умови прокладання дозволяють застосовувати алюмінієві кабелі, то звичайно можна. В радянських нормах взагалі потрібно було обгрунтування застосування міді.
Где-то в архивах у нас лежит официальный ответ "Южкабеля", что при расстоянии большем диаметра кабеля в свету между четырехжильными кабелями АВБбШв-1 взаимное влияние соседних кабелей на пропускную способность можно не рассматривать
-
Ток 254А, кабель в земле, мощность 150 кВт, запитывает ВРУ коттеджа (ВРУ по отдельному проекту), но автомат запитывающий кабель 320А и вдруг потреблять будут больше, чем 254А
А селективність як? 250 потом 320 а тут 254? Потім якщо живиться один споживач то потрібно щоб від кз спрацьовував вимикач на 320 А, від перевантаження лінія має захижатись автоматом в ВРШ об'єкту.
І того в мене виходить що при вашому навантаженні вистачає кабелю АВБбШв 4х120 мм.
-
І того в мене виходить що при вашому навантаженні вистачає кабелю АВБбШв 4х120 мм
1 По перше - не виконується головна умова вибору кабелю - кабель АВБбШв 4х120 розрахований на струм 219 А, при розрахунковому струмі 254 А!
2 По друге - перевірка автоматичних вимикачів на спрацювання по струмах КЗ не відповіває діючим з 2006 р. ПУЕ (замість трикартного запасу тепер перевірку слід виконувати на вимкнення менш ніж за 5 с)!
-
1 По перше - не виконується головна умова вибору кабелю - кабель АВБбШв 4х120 розрахований на струм 219 А, при розрахунковому струмі 254 А!
2 По друге - перевірка автоматичних вимикачів на спрацювання по струмах КЗ не відповіває діючим з 2006 р. ПУЕ (замість трикартного запасу тепер перевірку слід виконувати на вимкнення менш ніж за 5 с)!
А звідки взявся струм 219А? (поняв ви брали південкабелівську табличку на кабель прокладання в повітрі - но тут теж питання - а якщо брати не їхній кабель, а іншого виробника (і чомусь так виходить що кабелі великого перерізу вигідніше прокладати в повітрі а не закопувати в траншею і взагалі їхні струми не відповідають ПУЕ, а інші виробники таких таблиць не дають) я брав по таблиці ПУЕ 1.3.7 трохжильний в землі з понижуючим коеф на четверту жилу виходить 295*0,92=271,4, а про 5 с - викладіть будь-ласка приклад розраху по п. ПУЕ 1.7.82 для будь-якого автомата просто укажіть його марку і виробника (Z - зрозуміло, Іn - взяти характеристику автоматичного вимикача (виходить що наприклад ІЕКовський ВА88-32 вирубиться за 5с при кратності від 3 до 8 Іном (це якщо в розігрітому стані) - тут мені не все зрозуміло (хіба тепловий розчіплювач не спрацює швидше), Uo - 220B.
-
offtop: мені взагалі здається, що з південкабелівськими щось не те що вони не тримають навантаження як потрібно, раніше проектували по ПУЕ а тут =-0??
-
мені взагалі здається, що з південкабелівськими щось не те що вони не тримають навантаження як потрібно, раніше проектували по ПУЕ а тут ??
Взагалі існує правило, якщо декілька норм суперечать, треба керуватися жорсткішими умовами.
Щодо ПУЕ - практично завжди (за винятком відрізків кабелю обмежених з обох боків з'єднувальними муфтами) частина кабелю прокладається в повітрі, тому слід керуватися показниками струму для умов повітря;
щодо протиріччя з ПУЕ - на форумі були окремі теми. В ПУЕ приведені дані по струмам для прокладання в землі, що не відповідають дійсності. Тому слід керуванися ГОСТ 16442-80, табл. 23 для міді, та табл.24 - для алюмінію. Для АВБбШв 4х120 мм? - струм 0,93х241=224 А для прокладання землі, та 0,93х236=219 А за умови прокладання в повітрі, що відповідає значенням у каталозі "Південкабель"
-
про 5 с - викладіть будь-ласка приклад розраху по п. ПУЕ 1.7.82 для будь-якого автомата просто укажіть його марку і виробника (Z - зрозуміло, Іn - взяти характеристику автоматичного вимикача (виходить що наприклад ІЕКовський ВА88-32 вирубиться за 5с при кратності від 3 до 8 Іном (це якщо в розігрітому стані) - тут мені не все зрозуміло (хіба тепловий розчіплювач не спрацює швидше), Uo - 220B
Подобная тема тоже была http://eom.com.ua/index.php/topic,6763.msg46078.html#msg46078 (http://eom.com.ua/index.php/topic,6763.msg46078.html#msg46078)
Если кратность не доходит до зоны электромагнитного расцепителя, то время срабатывания теплового не должно превышать 5 с. Характериститку принимаем на границе зон срабатывания из холодного и нагретого состояний, если таковые приведены
-
Коллеги! не понимаю, о чем спор? Зачем на один щит заводить кабели такого сечения? Зачем складывать все яйца в одну корзину? Ведь действительно, при выходе из строя КЛ весь "котедж" останется без света. Поставте два щита или щит на два вввода. Кстати, кабель АВВГ 4х185 в земле раститан (с учетом коэффициента) на 354А.
ведь если один из кабелей выйдет из строя, то второй же сгорит.
При выходе из строя одного из кабелей (К.З.), если они подключены в паралель должен сработать аппарат защиты и тем самым отключит всю КЛ, т.е. оба кабеля.
как можно просто посчитать сработает ли автомат при к.з. в одном из кабелей?
Я пользуюсь упрощенным расчетом из Шаповалова. Нужно знать мощность и тип соединения обмоток трансформатора, сопротивление петли "фаза-ноль" кабеля (сечение и длина КЛ), все это есть в справочнике Шаповалова. В принципе можно воспользоватся программой "Электрик". При паралельной прокладке ток К.З. самый маленький будет все равно в конце линии.
-
Dmitrik, В Вашем случае, даже при мощьности трансформатора 160кВА, ток к.з. в конце линии будет 3,7кА. Время срабатывания автомата определяется согласно токовременных характеристик данного атомата (см. каталожные данные). В данном случае краность больше 10, по идее должен сработать быстее чем за 5с. Тем более, что токи срабатывания в атоматах такой мощности, обычно, регулируются.
-
АВВГ 4х185 в земле раститан (с учетом коэффициента) на 354А
Это заблуждение - по ПУЭ действительно получается такая цифра, но заводы изготавливают кабели по ГОСТ или ТУ, согласно которым это значение гораздо меньше (по ГОСТ 16442-80 составляет 0,93х308=286 А, аналогично в каталоге, например, "Южкабель").
-
по ГОСТ 16442-80 составляет 0,93х308=286 А
Не думаю, что авторы ПУЭ об этом не знали. Я думаю, что разность "показаний" связана с разностью расчетных условий эксплуатации.
ПУЭ: п.1.3.10. Допустимые длительные токи для проводов с резиновой или поливини л хлоридной изоляцией, шнуров с резиновой изоляцией и кабелей с резиновой или пластмассовой изоляцией в свинцовой, поливинилхлоридной и резиновой оболочках приведены в табл. 1.3.4-1.3.11. Они приняты для температур: жил +65 °С, окружающего воздуха +25 °С и земли +15 °С.
ГОСТ: п.7.2. Кабели предназначены для эксплуатации в стационарном состоянии при температуре окружающей среды от плюс 50°С до минус 50°С, относительной влажности воздуха до 98% при температуре до 35°С, в том числе для прокладки на открытом воздухе.
п.7.9. Длительно допустимая температура нагрева жил кабелей при эксплуатации и максимально допустимая температура жил при коротком замыкании не должны превышать указанных в табл. 21. (70оС, 160оС, соответственно).
кстати, по ГОСТ максимальное время К.З. - 0,4с, а согласно ПУЭ не более 0,5с
-
Я пользуюсь упрощенным расчетом из Шаповалова. Нужно знать мощность и тип соединения обмоток трансформатора, сопротивление петли "фаза-ноль" кабеля (сечение и длина КЛ), все это есть в справочнике Шаповалова. В принципе можно воспользоватся программой "Электрик". При паралельной прокладке ток К.З. самый маленький будет все равно в конце линии.
Я теж рахував по Шаповалову но тепер потрібно рахувати на вимкнення до 5с в цьому я погоджусь з PrepsuPatha, тому що пункти 1.7.79 і 7.3.139 в ПУЕ-86 які регламентували даний розрахунок недіють (їх просто вилучили знової редакції ПУЕ). Тому законним залишився розрахунок по п. ПУЕ 1.7.82.
-
offtop: З представником Півден кабеля я давно колись на дану тему розмовляв і він мені сказав, що незнає точно з яких вихідних данних було виконано розрахунок в ПУЕ тому вони виконали власний розрахунок для своїх кабелів. Чесно кажучи я на їх струми недуже зважаю тому що перевіряти мене будуть по ПУЕ просто потрібно взяти кабель іншого виробника який не обмежує струм для своїх кабелів, а значить ці струми мають відповідати ПУЕ. Крім того ГОСТ 16442-80 (розробллено в 80 рр і він стикувався з ПУЕ - а зараз що змінилось).
-
но тепер потрібно рахувати на вимкнення до 5с
для автоматов на токи до 32А время срабатывания 0,2с и 0,4с при напряжении 400В и 230В соответственно, время срабатывания 5с относится к автоматам на токи свыше 32А
Расчет остался прежним, разница только в том, что раньше вычислялась кратность, а сей час время срабатывания автомата. Время срабанывания определяется согласно токовременных характеристик автомата и расчетного тока К.З. Согласно характеристик автоматов до 32А получается следующее: для автоматов с хар-кой "В" кратность тока К.З. к номиналу автомата должна быть 5, для "С"- 10, для "Д"- 14, возможны, конечно некоторые отклонения в зависимости от производителя
-
З представником Півден кабеля я давно колись на дану тему розмовляв і він мені сказав, що незнає точно з яких вихідних данних було виконано розрахунок в ПУЕ тому вони виконали власний розрахунок для своїх кабелів. Чесно кажучи я на їх струми недуже зважаю тому що перевіряти мене будуть по ПУЕ просто потрібно взяти кабель іншого виробника який не обмежує струм для своїх кабелів, а значить ці струми мають відповідати ПУЕ. Крім того ГОСТ 16442-80 (розробллено в 80 рр і він стикувався з ПУЕ - а зараз що змінилось)
тема преимущества ПУЭ, ГОСТ и каталогов на форуме затрагивается довольно часто, например http://eom.com.ua/index.php?topic=2041.0 (http://eom.com.ua/index.php?topic=2041.0)
-
Крім того ГОСТ 16442-80 (розробллено в 80 рр і він стикувався з ПУЕ - а зараз що змінилось)
Ни фига он не стыковался, допустимые токи для кабелей в ПУЭ не поменялись.
-
Посчитал ток к.з. для ТМ-250 с помощью Аврала:
1. При Y/Y-0 ток к.з. получился 1663А.
2. При Y/Z-0 ток к.з. получился 3407А.
Какой вариант лучше?:
1. Для автомата 320А лучше выбрать соединение Y/Z-0 и уставку независимого расцепителя с коэф. 10 (3200А)?
2. Для автомата 320А лучше выбрать соединение Y/Y-0 и уставку независимого расцепителя с коэф. 3 (1000А)? Спасибо.
-
Dmitrik, Лучше тот вариант трансформатор с какой схемой вы реально можете найти.
-
Какой вариант лучше?
В СН 357-77 (відсутній уже в переліку діючих) було написано
2.5. По условиям надежности действия защиты от однофазных замыканий в сетях напряжением до 1000 В с глухозаземленной нейтрально следует применять трансформаторы со схемой соединения обмоток «звезда — зигзаг» при мощности до 250 кВА включительно и со схемой «треугольник — звезда» при мощности 400 кВА и выше.
-
А сейчас допускается при мощности 250 кВА схема «треугольник — звезда»?
-
А сейчас допускается при мощности 250 кВА схема «треугольник — звезда»
Необхідно виконати розрахунок
условия надежности действия защиты от однофазных замыканий в сетях напряжением до 1000 В с глухозаземленной нейтрально
-
Расчет с помощью Аврала показал, что тока к.з. при соединении "звезда-звезда" недостаточно для отключения автомата в течении 5с, а "треугольник-звезда" достаточно. Тогда я просто беру транс 250кВа со схемой "треугольник-звезда"?