Питання:
У Інститут «Енергоперспектива» надходить багато листів від керівників енергокомпаній, теплоелектростанцій, проектних інститутів, служб з пожежної безпеки, а також обслуги енергооб'єктів і проектувальників (В.Д.Бондаренко, В.Н. Чернавський, П.С Бадзима, А.Н. Голиба, М.М.Стоцько, А.Ф. Богуславець, СІ. Шапар, В.В.Міщенко та інші) з проханням роз'яснити кончу потребу в обладнанні машинних залів електростанцій автоматичним пожежогасінням і автоматичною пожежною сигналізацією та деякі положення НАПБ 05.030-2001 «Інструкція з проектування та експлуатації протипожежного захисту машзалів електростанцій».
Відповідь:
Пожежна небезпека електромашинного залу полягає в наявності великої кількості циркулюючого масла, вибухонебезпечного водню в сполученні з нагрітими до високої температури паропроводами й іншими частинами установок, а також іскрами і нагрітих у разі порушення експлуатації електроустаткування кабелів. З устаткування, встановленого в машинному залі, небезпечні: генератори і збудники при них, електродвигуни при насосах, трансформатори, масляні вимикачі при електродвигунах і трансформаторах, масляні ємності і баки, підшипники, паропроводи, матерчаті і масляні фільтри повітроохолождення генераторів.
У машинному залі в технологічному обладнанні обертається і зберігається понад 100 т горючого масла та циркулює як охолоджувач генератора водень підтиском 6 атм із значним об'ємом. У зв'язку з цим категорію приміщення машзалу належить визначати за допомогою розрахунку для кожного об'єкту окремо.
Як свідчить аналіз пожеж у машинних залах електростанцій України, кожні п'ять років виникали пожежі з обваленням покриттів на Миронівській, Черкаській та Чернігівській ТЕЦ, а також на Чорнобильській АЕС. Такі ж самі пожежі були в машзалах електростанцій Російської Федерації (Білоярська АЕС і ін.). Під час фонтанного горіння масла і водню покриття машзалу обвалюється через 5-7 хвилин після початку пожежі. Тому для захисту металоконструкцій покриття повинні застосовувати тільки автоматичні системи пожежогасіння з мінімальною інерційністю включення.
Електромашинні приміщення слід зараховувати до приміщень категорії В, за переліком Мінпаливенерго України НАПБ 06.015-2006.
Автоматична система водяного пожежогасіння та охолодження металоконструкцій машзалів призначена для гасіння пожежі в приміщеннях і на енергетичному обладнанні машзалів, а також для охолодження металевих конструкцій. Система може бути загальною для всіх споруд і обладнання, які захищають на енергетичному об'єкті загалом, або автономною для низки споруд (п.6.1.1 НАПБ 05.030-2001).
Системи пожежогасіння і охолодження металоконструкцій повинні бути забезпечені дистанційним і місцевими пристроями запускання. Дистанційне запускання може здійснюватися з щитів управління та інших приміщень, де постійно чергує персонал. Ручне запускання і управління запірно-пусковими пристроями повинні здійснювати з доступних і безпечних у разі пожежі місць (п.6.1.4 НАПБ 05.030-2001).
Системи пожежогасіння із застосуванням стволів СППР потрібно обладнувати з урахуванням конструктивних особливостей захищуваних приміщень і техніко-економічних показників.
Під час проектування систем пожежогасіння і охолодження металоконструкцій (обладнання) належить застосовувати обладнання і пристрої, які випускають серійно. Їх вибір визначається надійністю і техніко-економічними розрахунками.
У процесі проектування систем із застосуванням стволів СППР для охолодження металоконструкцій розпиленою водою можна передбачати поєднання їх з іншими системами водяного пожежогасіння (кабельних споруд, трансформаторів, маслобаків та ін.).
У разі автоматичного режиму роботи інерційність систем пожежогасіння (проміжок часу від моменту виявлення пожежі сповіщувачем до надходження вогнегасної речовини до найвіддаленішого пристрою або зрошувача) не повинна перевищувати три хвилини. 3 огляду на цю умову визначають довжину і діаметр постачальних і розподільних трубопроводів (сухотрубів) з урахуванням тривалості відкривання запірно-пускового пристрою та заповнення сухотрубів водою (п.6.1.6 НАПБ 05.030-2001).
Розрахункові витрати води системою приймають за найбільшою витратою, яка потрібна на пожежогасіння і охолодження металоконструкцій одного енергоблока. Належні витрати води на пожежогасіння і охолодження металоконструкцій визначають за розрахунком.
У системах автоматичного виявлення пожежі в машинних залах застосовують теплові пожежні сповіщувачі з температурою спрацювання 120-150°С.
Тип пожежних сповіщувачів і приймальних станцій визначають за проектом по кожному об'єкту з урахуванням архітектурно-конструкторських рішень та кліматичних умов.
Для формування командного імпульсу на ввімкнення систем пожежогасіння і контролю стану сполучних ліній та шлейфів використовують два контакти від кожного сповіщувача з однаковою температурою спрацювання.
Володимир КОСЮК, головний фахівець
Державного науково-дослідного
проектно-вишу кувального технологічного
інституту «Енергоперспектива», м. Київ
Питання:
Прошу роз'яснити необхідність у обладнанні машинних залів електростанцій системами автоматичного пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізацієї згідно з НАПБ В.01.034-2005/111 «Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі» і НАПБ 05.028-2004 «Інструкція з проектування та експлуатації протипожежного захисту енергетичних підприємств, окремих об'єктів та енергоагрегатів»?
Відповідь:
Відповідно до п. 1.18 додатка 6 НАПБ В.01.034-2005/111, а також п. 1.18 додатка 5 НАПБ 05.028-2004, машзали електростанцій незалежно від типу охолодження генераторів підлягають захисту автоматичними установками пожежогасіння.
Вимоги до конструкції автоматичних установок пожежогасіння машзалів електростанцій викладено в НАПБ 05.030-2001.
Згідно з п.6.1.11 НАПБ 05.030-2001, залежно від конструкції та застосованих будівельних матеріалів покриття машзалу проектувальник вибирає систему охолодження металевих ферм або загалом покриття машзалу, секціонуючи трубопроводи системи відповідно до кількості енергоблоків.
Володимир КОСЮК,
головний фахівець Державного науково-дослідного
проектно-вишукувального технологічного інституту «Енергоперспектива»