Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж
Проєктування => Блискавкозахист та заземлення => Блискавкозахист => Тема розпочата: ejen від 27 Грудень 2012, 11:50:17
-
Необходимо выполнить молниезащиту конструкции дымовой трубы котельной. Опыт проектирования молниезащиты небольшой, поэтому буду благодарен за советы и, по возможности, ссылки на пункты ДСТУ.
Опорная конструкция - высотой 12.55 м, в сечении представляет собой крест из стальных плит толщиной 1 см сваренных по длине. В секторах креста с помощью хомутов крепятся 4 полимерные дымовые трубы. Эта конструкция установлена на металлической колонне высотой 2.45 м, стоящей на железобетонном фундаменте в помещении котельной. Чертежи прилагаются.
Нужно выполнить молниезащиту трубы.
1. Можно ли использовать саму металлическую конструкцию в качестве токоотвода? Ведь при этом ток молнии будет проходить сквозь помещение котельной. Правда, котлы не будут подключены в токопроводящую цепь, т.к. дымовые трубы - полимерные. Думаю, так делать не стоит, но чем четко это обосновать?
2. Если п.1 невыполним, то как в данной ситуации выполнить изолированный от трубы молниеприемник и токоотвод? Логично его закрепить на конструкции, но пока не очень представляю, как лучше это сделать
(http://io.ua/23841259m.jpg)
-
Конструкція - СУПЕР! Ізольований вивід продуктів згоряння дозволяє використати "хрестовину" несної конструкції для відводу спійманого струму блискавки. Вираховуйте за зоною висоту стрижня, якого треба буде приварити угорі. В нижній частині влаштувати контакт для відводу до уземлювача.
-
Evgen Koc, дякую за відповідь. В цьому варіанті мене непокоїть те, що струмовідвод буде проходити крізь приміщення котельної. У разі виконання належної системи зрівнювання потенціалів в котельній ми зводимо небезпеку для обладнання до мінімуму. Але теоретично, навіть у разі приєднання нижньої частини труби до заземлювача, частина струму блискавки буде розтікатися по струмопровідній залізобетонній підлозі котельної. Чи не буде це небезпекою у разі знаходження в котельні людей?
Щодо питання проходження струмовідводів всередині приміщень ніяких вимог не знаходив, в ДСТУ Б В.2.5-38:2008 є лише це: п.6.4.8. Струмовідводи, які прокладаються по зовнішніх стінах будівель слід розміщувати не ближче ніж 3 м від входів або в місцях недоступних для дотику людей. IEC 62305 нажаль, вивчити ще не мав змоги - нечасто доводится стикатися з блискавкозахистом
-
ejen, а згідно якого пункту потрібен блискавкозахист конструкції димової труби котельні?!
-
Sergik,
ДСТУ Б В.2.5-38:2008, додаток А, п.12 "Димові і інші труби підприємств і котелень, башти і вежі всіх призначень заввишки 15 м і більше". То, що самі димоходи - неметалеві, не відміняє даного пункта.
-
ejen, з Вашого питання я зрозумів, що потрібно захистити саму конструкцію для димової труби, а не саму трубу, далі зрозуміло beer
-
Sergik, ну это же не просто труба, а целое инженерное сооружение :)
-
Струм іде шляхом меншого опору. Тому якщо між струмовідводом та контуром заземлення надійний електричний звязок(зварне зєднання) з людьми в котельні нічого не станеться!
-
Evgen Koc, дякую за відповідь. ... теоретично, навіть у разі приєднання нижньої частини труби до заземлювача, частина струму блискавки буде розтікатися по струмопровідній залізобетонній підлозі котельної. Чи не буде це небезпекою у разі знаходження в котельні людей?
Протікання струму блискавки супроводжується так званим скін-ефектом, внаслідок якого струм витискається на поверхню електропровідних елементів. Тобто, за наявності достатньої кількості малоіндуктивних зв'язків зовні споруди, головна частина струму пройде саме там. Тому й є безпечним прихистком під час грози металевий контейнер, салон автомобіля, потяга тощо. Тому-то й належить залучати до відведення струму все, що здатне його відвести надійним і безпечним чином. Якщо ж не з'єднати і виникне різниця напруги, достатня для пробою проміжка, матимемо небезпечне іскріння.
-
Шановні колеги, підскажіть будь-ласка.
У мене конструкція димової труби трішки інша (див. прикріплений файл). А чи правильно буде вважати саму конструкцію одиночним блискавковідводом? Питання цікаве ще тому, що якщо можливо, то вся котельня попадає в зону захисту і не потрібно буде придумувати велосипед, а тільки правильно заземлити ці конструкції і вся любов :)
-
griffel, за звичай, металоконструкції які утримують трубу нижче за саму трубу, тож все одно необхідно буде встановлювати якийсь штир. Раніше, коли діяв старий РД, безпосередьньо саму трубу ніхто не захищав, вона по суті сама була блискавкоприймачем, достатньо було приварити до тркби металевий штир. Це робилося для того щоб захистити кай труби від руйнування під час влучання блискавки. Зараз труби виконують із тонкостінного металу, тож необхідно встановлювати блискавко приймач. Де які фахівці вважають, що влучання блискавки у трубу може пошкодити електронне обладнення, тому наполягають на використанні ізольованих струмовідводів
-
В качестве естественных молниеприемников могут использоваться следующие конструктивные элементы зданий и сооружений:
г) технологические металлические трубы и резервуары, если они выполнены из металла толщиной не менее 2,5 мм и прожог этого металла не приведет к опасным или недопустимым последствиям;
д) металлические трубы и резервуары, если они выполнены из стали толщиной не менее 4 мм и если повышение температуры с внутренней стороны объекта в точке удара молнии не представляет опасности.
Защита от прямых ударов молнии неметаллических труб, башен, вышек высотой более 15 м, должна быть выполнена путем установки на этих сооружениях молниеприемников. При высоте соружения до 50 м - одного стержневого молниеприемника высотой не менее 1 м, при высоте от 50 до 150 м - двух стержневых молниеприемников высотой не менее 1 м, соединенных на верхнем торце трубы. При высоте более 150 м - не менее трех стержневых молниеприемников высотой 0,2-0,5 м или по верхнему торцу трубы должно быть уложено стальное кольцо из стали сечением не менее 160 мм .
-
Сугор, так у мене той випадок, що труба нижче металоконструкцій. А мінімальна товщина металу конструкції становить 5 мм (що дозволяє використовувати саму конструкцію як блискавкоприймач). Звичайно можна приварити зверху прут діаметром 16мм та довжиною 1 м, (про що написав grossel, ) воно звичайно хуже не буде, але можна й не приварювати. Головне що ця конструкція захистить будівлю, а Замовник закриє 2 питання одною трубою (і труба тримається і блискавкозахист є).
-
Дуже ефективним та недорогим рішенням є встановлення електроізоляційної вставки (десь метрів 2 завдовжки) між центробіжним вентилятором та високим димарем. Якщо добре вземлити несну конструкцію димаря, то йому дійсно нічого не потрібно. Ну спалить край тонкого металу, кому то зашкодить?! А так блискавка може пошкодити двигун чи радше систему управління ним.
-
Защита от прямых ударов молнии неметаллических труб, башен, вышек высотой более 15 м, должна быть выполнена путем установки на этих сооружениях молниеприемников. При высоте соружения до 50 м - одного стержневого молниеприемника высотой не менее 1 м, при высоте от 50 до 150 м - двух стержневых молниеприемников высотой не менее 1 м, соединенных на верхнем торце трубы. При высоте более 150 м - не менее трех стержневых молниеприемников высотой 0,2-0,5 м или по верхнему торцу трубы должно быть уложено стальное кольцо из стали сечением не менее 160 мм .
grossel, стесняюсь спросить, в каком это документе написано?
-
Защита от прямых ударов молнии неметаллических труб, башен, вышек высотой более 15 м, должна быть выполнена путем установки на этих сооружениях молниеприемников. При высоте соружения до 50 м - одного стержневого молниеприемника высотой не менее 1 м, при высоте от 50 до 150 м - двух стержневых молниеприемников высотой не менее 1 м, соединенных на верхнем торце трубы. При высоте более 150 м - не менее трех стержневых молниеприемников высотой 0,2-0,5 м или по верхнему торцу трубы должно быть уложено стальное кольцо из стали сечением не менее 160 мм .
grossel, стесняюсь спросить, в каком это документе написано?
В РД34.21.122-87 п.2.31, а также в Пособию к РД.
-
grossel, стесняюсь спросить, а на територии Украины такой документ действует???
-
grossel, стесняюсь спросить, а на територии Украины такой документ действует???
Вопрос стоял откуда цитата. На Украине действует ДСТУ62305-3:2012, где требования для указанной высоты труб 15м- аналогичны. Для высотных объектов выше 60м и 120м для защиты от ударов молнии в боковую поверхность, токоотводы от колцевого молниеприемника установленного в верхней части трубы, должны иметь поперечное соединение токоотводов на нулевом уровне и через каждые 10 – 20 м по высоте. Типичные значения расстояния между токоотводами и между горизонтальными кольцевыми проводниками указаны в таблице 4.
Более подробная информация о перераспределении тока молнии между токоотводами приводится в приложении С.
-
grossel, просто РД канул в лету лавным давно. Согласен что оно там как-то пересекается, т к одно с другого сочиняли. Но Вы просто ввели меня в заблуждение =-0 а я не проверив Вашу инфу сослался на нее, а теперь придется разгребать последствия... но это уже другая история.
Вопрос к тем кто вдумчиво прочитал или изучал IEC-62305. Там по этому поводу что-то сказано?
-
griffel,
Вопрос к тем кто вдумчиво прочитал или изучал IEC-62305. Там по этому поводу что-то сказано?
Спросите у Evgen Koc
-
grossel, просто РД канул в лету лавным давно. Согласен что оно там как-то пересекается, т к одно с другого сочиняли. Но Вы просто ввели меня в заблуждение =-0 а я не проверив Вашу инфу сослался на нее, а теперь придется разгребать последствия... но это уже другая история.
РД34 в России считается основным нормативным документом, а вот СП с которого мы передрали свое ДСТУ не работает. Кроме указаных данных в Инструкции РД34, похожее есть в Пособии к РД, в Руководстве по монтажу молниезащиты, в Пособии по молниезащите объектов сельскохозяйственного назначения. На Украине с 01.08.2014г вели все 4 раздела ДСТУ ЕN62305-1,2,3,4:2012, которые может быть заменят ДСТУ Б В.2.5-38:2008 и будут хотя бы на уровне РД.
"Ще в далекому 2009 році у вересневому випуску «Електропанорами» було надруковано статтю Г.В. Пеньшиної та Л.В. Бурлак «ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд: вопросов больше, чем ответов», в який авторами було наведено багато зауважень щодо змісту зазначеного стандарту. З того часу редакція постійно інформує читачів про вдосконалення вітчизняної нормативної бази з блискавкозахисту.
За часів Радянського Союзу вимоги щодо блискавкозахисту визначав РД 34.21.122-87 «Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений», на базі якого було розроблено Правила захисту від статичної електрики (НПАОП 0.00-1.29-97). На підставі наказу МНС України від 13.03.2012 р. № 577 ці Правила було вилучено з Реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та замість них було введено ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», який хоча і є модифікацією МЭК IEC 62305, але по суті є калькою російського СО 153-34.21.122-2003 «Инструкция по устройству молниезащиты зданий, сооружений и промышленных коммуникаций».
З набуттям Україною статусу асоційованого члена CENELEC (Європейського комітету електротехнічної стандартизації) на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.05.2012 р. № 640 «Про прийняття міжнародних та європейських нормативних документів як національних нормативних документів методом підтвердження» набули чинності (без змін та доповнень) стандарти ДСТУ EN 62305-1:2012 «Захист від блискавки. Частина 1. Загальні принципи»; ДСТУ IEC 62305-2:2012 «Захист від блискавки. Частина 2. Керування ризиками»; ДСТУ EN 62305-3:2012 «Захист від блискавки. Частина 3. Фізичні руйнування споруд та небезпека для життя людей»; ДСТУ EN 62305-4:2012 «Захист від блискавки. Частина 4. Електричні та електронні системи, розташовані в будинках і спорудах».
Крім того слід зазначити, що серед європейських стандартів щодо блискавкозахисту також існує DIN EN 50164-1 «Деталі блискавкозахисту. Частина 1: Вимоги до з’єднувальних деталей»…
-
grossel, Вы все правильно пишите. Я согласен с тем, что физику молнии не поменяешь, она была и есть.
Но при чем тут РД При чем тут россия? Я как проектировщик должен ссылаться на нормативку, которая действует у нас. Вы не меньше меня все это понимаете.
PS. Мое мнение, если интересно может быть кому-то, не вводить пипл в заблуждение. Я представляю Украинц, у меня в профиле флаг стоит.
-
Шановний griffel, якщо Ви запропонували приймати удар блискавки на метал димаря (нехай й посилений стрижнем або кільцем), то не є кращий вихід з огляду на ДСТУ EN 62305:2010. Проте, такі рішення є розповсюджено практикою у нашій благословенній ... Так що навряд чи хто Вам за це дорікне.
До речі, якщо у когось з форумчан є зауваження та думки щодо якості ДСТУ Б В.2.5-38:2008 та щодо необхідності впровадження ідентичного перекладу ДСТУ EN 62305:2010, можливо ще й посилання та копії інших опублікованих метеріялів, дуже прошу написати про це до Мінрегіонбуду. А то мені там сказали, що не отримали зауважень чи запитань з приводу ДСТУ Б В.2.5-38:2008. Тобто, там вважають, що нам і так добре. Допоможіть їм почути голос народу!
-
І всеж таки, скільки блискавкоприймачів слід встановлювати на димовій трубі на території України?
У минулому році спроектували і обладнали кирпичну димову трубу заввишки 100м одним блискавкоприймачем з двома блискавковідводами (за ДСТУ інших вимог не має, вимоги РД навмисно не застосовую, як вимоги ворога-агресора).
Зараз до Замовника потрапили якісь знавці та "вклали у вуха" інформацію що система блискавкозахисту "не привильна" і має бути не менше двох блискавкоприймачів.
-
Шановний vvaz455,
За ДСТУ EN 62305:2012:
1. Система перехоплення будівлі (споруди) може складатися з довільного поєднання стрижнів, натягнутих провідників та сіток.
2. Для визначення зон захисту перехоплювачів дозволяється використовувати метод захисного кута, або RSM. Для тієї ж самої будівлі (споруди) можна використовувати обидва методи одночасно.
3. З огляду на те, що метод захисного кута має обмеження за висотою (залежно від LPL, але не вище 60 м), для димаря у 100 м заввишки належить користуватися RSM.
4. Для будівель (споруд) висотою понад 60 м рекомендується захист від бічних ударів блискавки (20% загальної висоти від верхньої позначки). Проте, ця рекомендація діє, лише якщо є потреба у захисті чутливого електричного/електронного обладнання всередині будівлі (споруди). Для димаря ця рекомендація не є актуальною.
Отже:
- приклавши сферу до верхівки димаря Ви самі можете переконатися, що один стрижень не становить повноцінного захисту. Найкращим рішенням мені видається кільце над верхнім краєм димаря;
- спеціялісти писали у одному з блогів, що спостерігали, як верхній край залізобетонної градильні (рос. градирня) був наче мишами погризений внаслідок ударів блискавки :evil:
-
Шановний Evgen Koc, чи могли б Ви порекомендувати програмне забезпечення для визначення зон захисту за методом сфери?
-
програмне забезпечення для визначення зон захисту за методом сфери?
Програма від ELKO-BIS
-
Дякую :). а програми для візуалізації для AutoCad під конкретну будівлю?
-
Шановний Evgen Koc, чи могли б Ви порекомендувати програмне забезпечення для визначення зон захисту за методом сфери?
Не можу і ось з якої причини. У стандартах (ДСТУ ... 38 та IEC 62305:2010) немає затверджених програмних продуктів для визначення захищених об'ємів. Як немає й затверджених програмних продуктів для розрахунку ризиків R1 ... R4 (без огляду на існування чималого числа цих програм). Відповідальність покладається на проектувальника. Ви можете користуватися допоміжними інструментами на свій розсуд, але зверніть увагу на умови використання численних "софтів", які ми завантажуємо майже щодня: відмова від відповідальності за будь-які збитки, заподіяні внаслідок їхнього використання. Мабуть це не випадково.