Відповідь

Warning: this topic has not been posted in for at least 150 days.
Unless you're sure you want to reply, please consider starting a new topic.
Ім'я:
   
Email:
Тема:
Іконка повідомлення:
Вкладення:
(Вкладення)
Restrictions: 4 per post, maximum total size 5120KB, maximum individual size 5120KB

підказка: натисніть alt+s для відправлення або alt+p для перегляду повідомлення


Повідомлення в цій темі

Автор: Sergik
« : 09 Серпень 2013, 19:23:37  »

Evgen Koc, уже рік минув від тієї відповіді, я вирішив дописати питання, яке цікавило мене...
Автор: Evgen Koc
« : 09 Серпень 2013, 09:51:52  »

Так что это получается – молния ударила в стержень и разошлась по зданию, не ушла по опускам в землю? Или она ударила непосредственно в само здание, не в стержень, возможный вариант? Или наш двухстержневой контур заземления не обеспечил полный отвод токов?
У кого какие мысли/соображения по данному поводу?
Робимо блискавкозахист за ДСТУ EN 62305:2012 :

1. "двухстержневой контур заземления" - уземлювач типу "А", який пасує до невеликих споруд. Для такого учбового корпусу 15х150 м рекомендовано уземлювач типу "В", який оперізує споруду на глибині щонайменше 0,5 м з відступом від стіни у 1 м. Допускаються розриви контуру у місцях проходження інженерних комунікацій. Також до 20% довжини контуру (за необхідності) може проходити поза ґрунтом.
Уземлювач блискавкозахисту виконує дві функції:
- відведення у землю струму блискавки;
- вирівнювання потенціалів на рівні землі.

Саме друга функція потребує, аби всі "два стрижні" було з'єднано електрично  поблизу поверхні землі.
І ще. Невже, за довжини споруди у 150 м, влаштовано лише два струмовідводи!?

2.  За удару блискавки у громовідхильник споруди відбулося підвищення потенціалу уземлювача споруди внаслідок обтікання його великим струмом блискавки. Цей потенціал потрапив на усе, що було приєднане до провідника РЕ. Виникла небезпечна різниця потенціалів між фазами (на яких продовжувала бути робоча напруга) та вземленими частинами електроустановки споживача. За відсутності протиімпульсного захисту від цього постраждало електричне/електронне устатковання. Таке буде і надалі доки не встановлять захист від перенапруг.

3. Якщо ж на об'єкті ще й порушено вимоги ПУЕ щодо об'єднання різних систем уземлення, там могло бути що завгодно.

4. Аби не розгадувати загадки типу "влучило чи не влучило" - ставте ферореєстратори струму блискавки PC Sensor від "OBO Bettermann". Коштує копійки та й зчитування записів з наданих/надісланих поштою карток (з видачею протоколу) в Україні безкоштовне.

Якщо дозволяє перелік Ваших видів діяльності, укладайте договори про обстеження об'єктів з метою з'ясування причин грозових пошкоджень та складання рекомендацій з вдосконалення грозозахисту (наука й техніка не стоїть на місці). 
Автор: hi_tech
« : 07 Серпень 2013, 21:57:11  »

А пункт 6.4.8 ДСТУ?
Автор: Sergik
« : 07 Серпень 2013, 16:01:14  »

Сугор, лестница ниже сетки на 1,5 м, от сетки опускаю 8 мм и привариваю к лестнице, ну а ее низ к заземлителю, он, кстати, глубинный в подвале здания :)
Автор: Сугор
« : 07 Серпень 2013, 15:56:36  »

в РД было четко прописано что можно использовать в качестве опуска
Sergik, а что изменилось? молния стала по другому бить? В ДСТУ убрали фразу о использовании лесниц в качестве токоотводов, но требование присоединять к сетке и заземлителю осталось. Какаято часть лестниуы быдет выше сетки.
если мне Пожарники зададут вопрос
еще ни разу не задавали :)
Автор: Sergik
« : 07 Серпень 2013, 15:41:20  »

Сугор, Я согласен что ее надо присоединить к заземлителю, но вот насчет "к сетке" :(, в РД было четко прописано что можно использовать в качестве опуска, а вот если мне Пожарники зададут вопрос согласно какого п. НД я использую лестницу в качестве молниеотвода...
Автор: Сугор
« : 07 Серпень 2013, 15:35:28  »

Sergik, лестницу в любом случае необходимо присоединить к сетке и заземлителю
Автор: Sergik
« : 07 Серпень 2013, 14:40:33  »

а якщо на даху в цей час будуть люди . блискавкоприймальна сітка не допоможе
Наприклад блискавка попала в будівлю, в щитовій почалась пожежа, можливо ще десь на поверхах, люди евакуюються по пожежній схемі і в цей момент блискавкоприймальна сітка ловить блискавку і всі люди стоять на струмовідводі ( та ще й мокрому :( )
Згідно п.9.3.11 того ж ДСТУ Під час грози роботи на пристроях блискавкозахисту і поблизу них не проводяться..  а ходити по них значить дозволено?!

Автор: Roman3R
« : 07 Серпень 2013, 14:35:29  »

в момент удара молнии там могут быть люди
Якщо наводити такі аргументи , можна продовжити , а якщо на даху в цей час будуть люди . блискавкоприймальна сітка не допоможе .
Автор: Sergik
« : 07 Серпень 2013, 14:24:54  »

Не хотел создавать новую тему..  Вопрос в следующем, есть здание 4 этажа, банк, офисные помещения, встроенная газовая котельная, по ДСТУ додаток А я определил здание по 2 РБЗ, п. 10. (там очень много электроники). С одной стороны есть пожарная лестница - металлическая. На кровле устанавливаю стерженевой молинеприемник для защиты газовых труб (п.6.1.4 ДСТУ) и  сетку: можно ли в качестве опуска от сетки использовать пожарную лестницу? Я боюсь такое делать, так как в момент удара молнии там могут быть люди. Директор говорит ничего не произойдет - смелее. Отнести лестницу к п.6.4.10 ДСТУ как-то не получается..
Автор: Roman3R
« : 23 Серпень 2012, 05:45:48  »

Или наш двухстержневой контур заземления не обеспечил полный отвод токов?
ДСТУ Б В.2.5-38:2008
8.4.1 Основна задача заземлювального пристрою блискавкозахисту — відвести якомога більшу частину струму блискавки (50% і більше) у землю. Решта струму розтікається по підвідних до будівлі комунікаціях (оболонкам кабелів, трубам водопостачання тощо).
Автор: Evgen Koc
« : 22 Серпень 2012, 18:24:05  »

      Красненько дякую, шановний uksusXIII за кваліфікований коментар!

      Треба було на доземних провідниках ставити ферореєстратори струму блискавки PCS-Card (вони копійки коштують). Тоді напевно знали б, влучило у споруду, чи поблизу вдарило.
      До речі, якщо електроніка котловні і сигналізації, яку Ви монтували, не постраждала, то напевне прямого влучення не було. Яке б гарне уземлення Ви не спромоглися зробити, струм "рядової" блискавки у 30-40 кА (пораxyйте самі, помноживши струм на опір) таку перенапругу ньому спричинив, що у ввідному пристрої виникла б пожежа. Звичайно, якщо у тому об'єкті не було координованого протиімпульсного захисту (а Ви, будь ласка, уточніть, був чи ні).
Автор: uksusXIII
« : 19 Серпень 2012, 17:12:08  »

Высокий потенциал мог попасть в здание и по другим коммуникациям.....провода и кабели силовые, связи, различные трубопроводы и т.п.
Автор: Raf
« : 17 Серпень 2012, 17:09:52  »

Ситуация по поводу молниезащиты – есть девятиэтажный учебный корпус с техническим этажем, размеры примерно 15 х 150, по краям этого здания расположены две котельные (крышные газовые топочные).
В 2011 г.  я монтировал молниезащиту котельных – ставили молниеприемные стержни, вели опуски по фасаду в землю и пр.
Сейчас по всей стране идут грозовые дожди… И вот на днях я узнаю, что в это самое здание (может и не в само здание – информации полной нет) попала молния, вышло со строя много электрооборудования… Уточнив, я понял, что оборудование котельных вроде в норме, там еще наша сигнализация, все ок…
Так что это получается – молния ударила в стержень и разошлась по зданию, не ушла по опускам в землю? Или она ударила непосредственно в само здание, не в стержень, возможный вариант? Или наш двухстержневой контур заземления не обеспечил полный отвод токов?
У кого какие мысли/соображения по данному поводу?
Автор: Evgen Koc
« : 17 Серпень 2012, 16:55:15  »

      1) Прийшла позитивна відповідь з Німеччини. Ізольований доземний провідник isCon можна прокладати у штробі під тиньком (рос. штукатурка). Для цього належить брати його версію у додатковій оболонці сірого кольру (арт. 5407997).
      2) Матеріял утеплювача не має жодного стосунку до відведення струму риштунком (рос. арматура железобетона) споруди. Належить брати до уваги, що перетворення риштунку на доземний провідник - справа електриків (аж ніяк не монолітчиків). Звичайно можна взяти сталевий прут і, відливаючи бетонні колони, прокладати його у тих колонах, зварюючи по довжині. Проте, не дозволяється приварювати цей "струмовідводний" прут до металевого риштунку колони, оскільки сталь А500 заборонено піддіавти термічній дії. Саме тому тут використовується гарячепоцинкований провідник 30х3,5 мм і гвинтові злучники. З введенням у дію IEC62305, як національної норми, набирають сили технічні рішення щодо цього, наведені у численних додатках.
      3) Знову таки, з введенням у дію IEC62305, як національної норми, маєте повне право ігнорувати наступну сентенцію з ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "7.1.6 У разі проектування блискавкозахисту для звичайного об’єкта, можливо визначення зон захисту блискавковідводів за захисним кутом або методом фіктивної сфери (див. 7.7). ". Використовуйте метод сфери, що котиться (С,ЩК) для будь-яких об'єктів, які Вам до вподоби. Також облиште віднімати вершечок (h0) від стрижня блискавкоприймача.
      Звичайно, захисні зони, визначені методом кута і методом С,ЩК, будуть відрізнятися. Якщо висота стрижня не перевищує радіус С,ЩК (для обраного LPL, цебто РБЗ), можете без вагань застосовувати метод кута. Без всяких там складних формул, просто за графіком (є у бідь-якому каталозі TBS "ОБО Беттерманн") визначаєте захисний кут. Набагато зрозуміліше і швидше!
       І останнє: дійте сміливіше на обов'язкових експертизах Ваших проектів. Майте з собою копію наказу №640 Мінекономіки. У разі неправомірних зауважень з боку експертів вимагайте від них підписати двосторонній протокол: їхні зауваження і Ваша аргументація на підставі діючих в Україні норм (хай він буде Вами з їхніх слів тут-таки написаний).

      Разом переможемо, бо ми того варті!