Я думаю, якщо якимись організаційними заходами виключити перебування людей під час грози на цих площадках, то можна. Наведу аналогію з будівельним краном. Металоконструкції крана використовуються як природний блискавкоприймач, який захищає будівельний майданчик. При цьому кранівник працює, але по інструкціям з техніки безпеки при настанні грози він повинен припинити роботу і залишити робоче місце.
Ще можна уточнити цей момент в нормах по конкретній галузі (цукроваріння).
На жаль, за відсутності в Україні більш-менш дієвої системи постачання даних про грозову небезпеку, блискавка може лупонути у кран саме тоді, коли кранівник (у суворій відповідності з інструкцією) буде спускатися. Якби зробив це заздалегідь (тихенько пересидів у кабіні), може й вцілів. А так, електричний удар, падіння з висоти ...
Нещодавно довідався, що ще 1939 р. у Німеччині на радіостанціях існував, так званий, "грозовий мікрофон", яким радіослухачам предавалися голосові повідомлення про НАБЛИЖЕННЯ грози. Тепер у Німеччині діє провайдер даних про грозову активність, який використовує панєвропейську мережу локаційних станцій. Докладніше про це можна прочитати у публікації "Смерть з "ясного неба" під Одесою", журнал "Пожежна безпека", №9, 2011, стор. 30-31.
Найіціативніші форумчани можуть спробувати дізнатися, чи забажає отримувати грозові попередження від такого провайдера будь-хто з тих, хто відправляє людей працювати просто неба (зокрема й на "резервуарі-випарювачі"), аби вберегти їхнє здоров'я і життя (а також своє майно). Напевне багато хто згадає при цьому ще й викидні клапани ГРП
