Доброго всім часу доби! Так все таки, прочитав багато тем і не знайшов конкретної відповіді (можливо направите мене у відповідну гілку)... Чи можна використовувати в якості заземлювачів для стрижневих приймачів або ін. (ІІІ РБЗ) - 2-а вертик. електроди об'єднані смугою 25х4 мм, згідно п. 6.5.3 ДСТУ, "закриваючи очі" на те що цей п. стосується лише "...блискавковідводів, що стоять окремо..."? Чи в такому випадку, якщо нема можливості ні прокласти горизонтальний контур заземлення по периметру об'єкту, ні використати природній заземлювач або стоїть завдання влаштування локальних заземлювачів (і таке буває :-)), треба підбирати кількість та (або) глибину прокладання вертикальних електродів за допомогою замірів опору заземлення під час їх забивання? Тоді керуючись якими н/д маю переконувати що повинно бути не більше 10 Ом? І що мені в проекті вказувати? Адже підпишем договір на одну суму, а потім виявиться що треба забивати в 2 рази більше електродів (недешевих)... Можливо хтось може викласти залежність питомого опору грунту до вигляду локального заземлювача (хоча б приблизно; або щось подібне). Щоб не заморочуватись з формулами (я не електрик, дуже важко дається це мені

) Наперед вдячний за відповіді!
PS: На конференції у Львові в своїй доповіді представник МНСу вказав що потрібно керуватись п. 6.5.3 ДСТУ. Але в нас обєкти бувають поза межами Львова тому і хвилююсь...