Молниезащита базовых станций мобильной связи

[Evgen Koc]

Evgen Koc, не вижу логики. С Ваших слов: для постройки границ зоны защиты, достаточно прислонить шар, любой своей точкой, к высшей точке молниеприемника - и зона защиты готова. Таким образом можно построить любую зону защиты, которая будет удовлетварять проектировщика, и при этом, устройство  системы молниезащиты будет практически беззатратным. В данном случае, по моему, установка активного молниеприемника будет более надежной защитой.

Сфера може або "намертво" стати, спершися на три точки, або котитися, торкаючись блискавкоприймачів двома точками. Класичний приклад: на даху стоїть цугом кілька кліматизаційних установок. Ми хочемо захистити їх усі разом, натягнувши над ними два паралельних троси. Відстань між тросами робимо настільки більше ширини установок, щоби дотримати роздільчої відстані S. Як високо належить підняти троси над установками за методом сфери? Опускаємо сферу з неба і вона лягає на троси і може вільно котитися ними, ніби рейками, торкаючись їх. За рахунок просідки між тросами сфера може торкнутися установок, тому піднімаємо троси так, щоби сфера торкнутися їх не могла. Розрахунок цієї висоти - то чиста геометрія.
Щодо "активних" (тобто ESE) систем. Раджу почитати статтю "Про "активний" блискавкозахист в Україні, або "що скоро робиться, то кривеє родиться"" у журналі "Пожежна безпека" №6 за 2011 р. Там і фотки є, що буває з дахами споруд, "захищених" таким чином. Ставте "активний" захист, якщо замовник погоджується, але попередьте його, що тепер він братиме участь у всесвітньому експерименті з перевірки ефективності ESE-систем (вловить чи не вловить). І не десь там на полігоні під наглядом спеціалістів, а на власному майні і власним коштом. 

[Evgen Koc]

Перепрошую, не зміг знайти в інтернеті прикладу технічних рішень блискавкозахисту антен на щоглах. Спробую на завтра віднайти щось серед доповідей ICLP.

Бажаю всім доброго відпочинку після плідного робочого дня!

[Electrician]

Раджу почитати статтю "Про "активний" блискавкозахист в Україні, або "що скоро робиться, то кривеє родиться"" у журналі "Пожежна безпека" №6 за 2011 р.

было бы очень интересно  , однако не знаю где найти журнал живьем, потому как в интернете 
вот если бы Evgen Koc, сканировал бы эту статейку ...  думаю, немало форумчан не поскупились бы на спасибо 

[3oloS]

было бы очень интересно

Electrician, вот тут http://eom.com.ua/index.php/topic,3973.msg60203.html#msg60203 hi_tech ее уже запостил

[3oloS]

Evgen Koc, для себя (как похоже, и Сугор ) так и не смог понять, как методом сферы стержень на макушке башни даст необходимую зону защиты, ведь ему все-таки нужна вторая точка соприкосновения (исходя из приложенных Вами выкладок МЭК и по моему пониманию)? Во вложении грубо нарисовал как мне это видится, может чего не так понимаю ?

не зміг знайти в інтернеті прикладу технічних рішень блискавкозахисту антен на щоглах

Вот нашел неплохой перевод материала уже упомянутого Анджея Сова по МЗ строительных объектов, там есть фото МЗ антенн на мачтах,
здесь есть публикации/статьи с фото...
и кстати, что заметил, практически во всех найденных в сети материалах для МЗ базовых станций предлагают пользовать метод угла/купола

[hi_tech]

Мне кстати тоже непонятно.
IEC 62305 для молниеприемников зону защиты считает от H, а  не от Ho, и тогда расчет по методу защитного угла получается. DEHN и Bettermann в своих методических указаниях ссылаются на IEC на таблицу 2 и рисунок к ней ниже по тексту. Согласно данного рисунка для высот больше 20,30,45,60 м (для уровней молниезащиты I,II,III,IV) соответственно метод защитного угла не применим. Т.е. только сфера или сетка.

[Evgen Koc]

Доброго ранку!
Хвала Перуну за безкоштовну рекламу наших з вами послуг цієї ночі у Києві та околицях. 

       Таки знайшов: 2004 р., на конференції ICLP, яка проходила у Авіньйоні (Франція), проф. Хрватом з Угорщини було представлено доповідь (скан першої сторінки додаю) якраз про захист антен GSM. Пригадую, що шановний професор продавав охочим зазначений у роботі софт з розрахунку зон і надійності захисту.
       Таким чином, є 2 шляхи виконання завдання:
1) запропонувати замовнику ґрунтовно вивчити існуючі розробки та нормативи і подати технічне рішення (та чи він погодиться на додаткові витрати?);
2) формально виконати вимоги ДСТУ з блискавкозахисту (щось неодмінно у нього згорить , зате дешево).
       Проглядаючи публікації з цієї тематики зауважив, що найретельніше аналізувався характер розподілу напруг і струмів у щоглі за прямого ураження блискавичного. Тобто не штука перехопити блискавку, а от де потім діти імпульсний струм у десятки кілоампер!
       Шановний ZoloS9479,
       На другій сторінці доданого файлу показано, як доповнити вертикальний стрижень поземним (рос. горизонтальным), щоби сфера не торкнулася антени. Рішення почерпнуто з вищезгаданої доповіді, проте воно є досить відомим з інших публікацій.

[hi_tech]

Evgen Koc, таким образом ниже защищаемого оборудования на антенне необходимо установить Молниепримник с такими габаритами, чтобы сфера с определенным радиусом касаясь его и конструкции антенны, не касалась защищаемого оборудования.
Вполне логичное решение, спасибо.

[Evgen Koc]

было бы очень интересно

Electrician, вот тут http://eom.com.ua/index.php/topic,3973.msg60203.html#msg60203 hi_tech ее уже запостил

       Щиро дякую ZoloS9479 за дієву і оперативну інформаційну підтримку!

[Сугор]

Evgen Koc, Стоит только вопрос какой длины должен быть молниеприемник, установленный ниже антены? Я понимаю что рисунок выполнен схематически, но даже если принять, что мачта имеет высоту более 30м, а радиус сферы - 20м, то дотолнительный молниеприемник должен иметь длину более 10м. А если учесть особенности крепления стержня (трубы) к ферме, то длина молниеприемника должна быть еще больше. От сюда возникает дополнительный вопрос: расчет диаметра трубы, которая будет использоваться в качестве молниеприемника, а также расчет механических нагрузок.
В виду того что антен мобильной связи установлено уже немеряно, и на них не наблюдаются какието дополнительные, выступающие части, я думаю, что все должно быть намного проще.
Что же касается ссылок на импортные нормы, то я считаю, что их можно и нужно брать только как информационный материал. Но выполнять защиту необходимо согласно требованиям ДСТУ, хотя оно и коряво написано.

[3oloS]

Шановний ZoloS9479,
       На другій сторінці доданого файлу показано, як доповнити вертикальний стрижень поземним (рос. горизонтальным), щоби сфера не торкнулася антени.

Evgen Koc, благодарю за конкретный ответ и иллюстрацию! С одиночным штырем-молниеприемником теперь принцип прояснился.
Возник попутный вопрос: судя по части доклада Хрвата и Вашей цитаты

Сфера може або "намертво" стати, спершися на три точки, або котитися, торкаючись блискавкоприймачів двома точками

если БС защищается несколькими вертик.стержнями, то дополнительный горизонтальный (поземний)уже не нужен? Или же сферу в любом случае требуется покатать по всем поверхностям мачты?

Рішення почерпнуто з вищезгаданої доповіді, проте воно є досить відомим з інших публікацій.

просто смущает меня то, что чес слово, ни разу не довелось видеть такого рода решение МЗ БС, ни в методичках/инструкциях, ни в фактическом исполнении
Или же это следствие решения

формально виконати вимоги ДСТУ з блискавкозахисту (щось неодмінно у нього згорить , зате дешево)

?

[Evgen Koc]

Evgen Koc, Стоит только вопрос какой длины должен быть молниеприемник, установленный ниже антены? Я понимаю что рисунок выполнен схематически, но даже если принять, что мачта имеет высоту более 30м, а радиус сферы - 20м, то дотолнительный молниеприемник должен иметь длину более 10м. А если учесть особенности крепления стержня (трубы) к ферме, то длина молниеприемника должна быть еще больше. От сюда возникает дополнительный вопрос: расчет диаметра трубы, которая будет использоваться в качестве молниеприемника, а также расчет механических нагрузок.
В виду того что антен мобильной связи установлено уже немеряно, и на них не наблюдаются какието дополнительные, выступающие части, я думаю, что все должно быть намного проще.
Что же касается ссылок на импортные нормы, то я считаю, что их можно и нужно брать только как информационный материал. Но выполнять защиту необходимо согласно требованиям ДСТУ, хотя оно и коряво написано.

       Звичайно, належить дотримуватися рекомендацій діючих нормативних документів. Але пам'ятати, що у нормативних документах наведено МІНІМАЛЬНІ вимоги (тобто, гірше зробити вже не можна). На жаль, замовник вважає, що робить БЗ для інспектора, а не для себе. Якщо у Вашому випадку дійсно так - сміливо зображуйте захищену зону за методом кута (як зазначено у ДСТУ, до висоти 150 м).

[Evgen Koc]

Шановний ZoloS9479,
       На другій сторінці доданого файлу показано, як доповнити вертикальний стрижень поземним (рос. горизонтальным), щоби сфера не торкнулася антени.

Evgen Koc, благодарю за конкретный ответ и иллюстрацию! С одиночным штырем-молниеприемником теперь принцип прояснился.
Возник попутный вопрос: судя по части доклада Хрвата и Вашей цитаты

Сфера може або "намертво" стати, спершися на три точки, або котитися, торкаючись блискавкоприймачів двома точками

если БС защищается несколькими вертик.стержнями, то дополнительный горизонтальный (поземний)уже не нужен? Или же сферу в любом случае требуется покатать по всем поверхностям мачты?

Рішення почерпнуто з вищезгаданої доповіді, проте воно є досить відомим з інших публікацій.

просто смущает меня то, что чес слово, ни разу не довелось видеть такого рода решение МЗ БС, ни в методичках/инструкциях, ни в фактическом исполнении
Или же это следствие решения

формально виконати вимоги ДСТУ з блискавкозахисту (щось неодмінно у нього згорить , зате дешево)

?

      Дозволю собі таку аналогію. Шуліка погнався за горобчиком, а той - гульк у густий кущ! Бачить шуліка горобця, і так і сяк намагається до нього пробитися, та густі гілки не дають йому доступу. Не пролазить та й годі!
      Уявіть собі, що з неба спускається куля радіусом у 20 м, готова потовкти все, чого торкнеться. Ви сховали антени за стрижнями БЗ (до речі, позаду антени може стояти не 1, а 2 стрижні обабіч). Ретельно, з усіх боків, покатайте сферу верхівкою щогли таким чином, щоби вона чогось торкалася принаймні 2-ма точками. Спробуйте розташувати мінімальну кількість стрижнів (тросів) таким чином, щоби куля не "потовкла" захищувані антени.

[Evgen Koc]

      Шановний Сугор, така ремарка щодо 20-метрових стрижнів, які не знати як закріплювати на верхівці щогли.
      Хтось же та й проектував ту щоглу і розміщував на ній антени. Може він там їх від жадібності інвестора понаставляв набагато більше, ніж передбачав конструктор щогли? Що думав з цього приводу конструктор щогли? Адже мав знати, що просто неба його споруда буде уражуватися блискавками. То чому не передбачив блискавкозахисту (або хоча б якісь рекомендації подав)? Можливо на тендері вибрали найдешевшу конструкцію щогли, тоді нехай заплатять або проектувальнику за надійний захист, або Перун сам від них собі данину буде брати спаленою апаратурою    Погляньмо на хрестовину, яка вінчає щоглу у роботі Хорвата. Напевне, захищати таку конструкцію було б легше.
      До речі, вчора вранці, після нічної грози у Києві, відчував труднощі з мобільним зв'язком. Ніхто ж нам з Вами не буде доповідати про грозові пошкодження базових станцій. 

[3oloS]

Evgen Koc, подякував за цікаву розповідь/аналогію