ДСТУ EN 62305-3:2012
5.3. Системи доземних провідників
...
5.3.4. Спорудження[/b]
Доземні провідники мають бути встановлені таким чином, щоби, наскільки це практично можливо, вони утворювали пряме продовження провідників блискавкоприймачів.
Доземні провідники мають бути встановлені прямо і вертикально так, щоби вони забезпечували найкоротший і прямий шлях до землі. Слід уникати утворення петель, але, якщо це неможливо, відстань s, яка вимірюється у прозорі між двома точками на провіднику, і довжина, l, провідника між цими точками (дивись Рис. 2) мають відповідати 6.3.
Доземні провідники, навіть якщо їх вкрито ізоляційним матеріалом, не мають встановлюватись у ринштоках або ринвах.
ПРИМІТКА Вплив вологи у ринштоках призводить до інтенсивної корозії доземного провідника.
Рекомендується, розміщувати доземні провідники таким чином, щоби між ними і будь-якими дверима і вікнами забезпечувалась роздільна відстань відповідно до 6.3.
Доземні провідники LPS, не ізольованої від будівлі (споруди), що захищається, можна встановлювати таким чином:
- якщо стіну виконано з негорючого матеріалу, доземні провідники можуть бути розташовані на поверхні або у стіні;
- якщо стіну виконано з легкозаймистого матеріалу, доземні провідники можуть бути розташовані на поверхні стіни, за умови, що підвищення їхньої температури при проходженні струму блискавки не становить небезпеки для матеріалу стіни;
- якщо стіну виконано з легкозаймистого матеріалу і підвищення температури доземних провідників становить небезпеку, вони мають бути розташовані таким чином, щоб відстань між ними і стіною завжди була більшою ніж 0,1 м. Монтажні кронштейни можуть контактувати зі стіною.
Якщо достатня відстань від доземного провідника до займистого матеріалу не може гарантуватись, поперечний переріз сталевого або термічно еквівалентного провідника має бути не менше 100 мм кв.