Авторы ДСТУ считают увязку арматуры достаточно надежным соединением.
Уважно переглянувши ДСТУ побачимо такі варіанти застосування слова "арматура": з'єднана сталева арматура; сталева арматура будівлі; металева арматура залізобетонних будівель; сталева арматура залізобетону; арматура в підлозі, стінах і на даху; арматура бетону; арматура; арматура і металеві частини. Якщо згадаємо термін "промарматура" - маються на увазі всякі газові і водяні крани і засувки - то й виходить, що ми з Вами обговорювали саме "арматуру залізобетону".
Тут принагідно зацініть лаконічність української технічної мови, у якій це поняття визначається словом "риштунок", який не плутається з іншою "арматурою". Але у ДСТУ фігурує й просто "арматура", яка запросто може бути елементами чисто сталевих конструкцій (а може то пожежний кран!

).
Про методи з'єднання "арматури" побіжно йдеться лише у п. 6.4.10, причому зварювання одразу відпадає (автори мабуть не чули, що гартовану "арматуру" варити не дозволять конструктори). Для того, щоби в'язана "арматура" мала надійні блискавкозахсні з'єднання, потрібна спеціяльна в'язка. Саме такі "в'язані" контакти досліджували бразильці (про що писалося вже раніше). Якщо Ви, на відміну від так нелюбих Вам і, звичайно, "заангажованих" спеціялістів, вважаєте за можливе проводити експерименти на готових спорудах, то приготуйтеся до несподіванок (адже ними всіяно шляхи дослідників). Насамкінець, "болтове" з'єднання. На відміну від стандарта МЕК, у ДСТУ взагалі нічого не сказано про випробування елементів громовідхильників струмом блискавки, зокрема, й злучників. "Небесний півень" вже дзьобнув кілька українських промислових вітрогенераторів, які за твердженням виробників "відповідали вимогам" (проте не проходили випробувань струмом блискавки). Саме тому, на підставі розрахунків, лабораторних експериментів і практичного застосування
було опрацьовано метод з'єднання риштунку з гартованої сталі, шляхом прокладення поцинкованого провода 30х3,5 мм із застосуванням перевірених злучників. Навряд чи автори ДСТУ хоч щось чули про ці пошуки науковців і практиків, переписуючи російську норму. Щодо інвестиційної експертизи. У часи, коли іноземні інвестори (дійсно іноземні, а не відмиті через офшори) почали цікавитися українськими газогонами, вони привезли з собою не лише фінансових, але й технічних аудиторів. Наслідком цього було паломництво по консультації "газогонних" електриків у намаганні поліпшити стан з електромагнетною суміснстю. Так потенційні інвестори оцінювали інвестиційні ризики. Наша, технарів, задача - обгрунтувати представнику інвестора пропоновані технічні рішення, вислухати зауваження, дійти компромісної версії і виконати прийняте рішення. На відміну від скоробагатьків - це наша країна і нам тут жити далі, в отих (або під отими) спорудами. Бо якщо хто з панства проектувальників і пакує валізи за кордон - варто тоді опановувати тамтешні технології
