а из какого языка вы собираетесь заимствовать технический язык? Или будут просто придумыватся новые слова?
Як російська, так і українська технічна просто напаковані запозиченими технічними термінами. І створення адекватних термінів не становить проблеми. Я інженер, а не філолог за фахом і життєвим досвідом. Проте, у своїй царині захисту від блискавки вбачаю в українській технічній мові багатющі можливості, а саме.
1) Російською: заземление=а)система електродів у грунті; б)процедура приєднання устаткування до цієї системи. Англійською: earthing - ті самі два значення. Українською:
уземлення=електроди у грунті;
вземлення=процедура.
2) Для обмеження імпульсних перенапруг у мережах НН використовуються нелінійні пристрої двох категорій. Тип І розраховано на опрацювання часткового струму блискавки (форма імпульса 10/350 мкс). Тип ІІ і Тип ІІІ - для захисту від вторинної дії (форма імпульса 8/20 мкс). Англійською і російською всі ці пристрої йменуються однаково (гамузом) - SPD (Surge Protective Device) і разрядник, відповідно. Наша мова дає змогу мати два однослівних терміни для розрізнення цих пристроїв. Тип І -
блискавичник (призначений опрацьовувати струм блискавки); Тип ІІ і Тип ІІІ -
виснажник (виснажує імпульс до такого стану, у якому він вже не годен заподіяти шкоди). Автори ДСТУ з блискавкозахисту вжили акронім ПЗІП, "благозвучність" якого відчутно ріже українське вухо. Слово "розряд" не є українським, оскільки дуже схоже на слово "розрада" (щось на кшталт виходу з рівноваги - погляньте у словник). Тому "разряд молнии" - "виснага блискавична".
3) слово "сенсор" знайшов на тому ж таки
www.r2u.org.ua, а от "датчика" там немає.
4) слово "монтаж" є українським, оскільки правильною російською це поняття означається словом "монтировка" (як це не дивно) - так воно й є у довоєнних технічних текстах.
5) "опалубка" українською - "палуб". Слово складається з 2-х частин: "па" - псевдо (пасинок); і "луб" - зовнішня структура стовбура дерева, кора. Тобто - "псевдокора", так воно і є. Слово збереглося у консервативній галузі - суднобудуванні, а от у російській - обросло "зайвими" звуками.
6) Слово "кордон" також збереглося у спецтермінології, згадаймо російське "лесной кордон". Вивчаючи російські терміни, які означають елементи споруди (аби грамотно описувати розташування проводів громовідхильника на них) знайшов "кордон" і там. Це - ділянка стіни споруди, розташована вище цокеля, але яка все ще є більш товстою за основну стіну.
7) Болт і bolt - російський і англійський терміни. Їх німецький і український відповідники - schraube і шруба. До речі, слово "шуруп" не ріже нам вухо (українською "шуруп" також буде "шруба" - будь який кріпильний елемент з "наріззю"). І далі, не "різьба", а саме "нарізь" - згадаймо армйську службу і "нарезку" (а не "резьбу" в автоматах і гарматах. Знову - збережене у консервативному армійському середовищі слово. Якщо вже про вогнепальну зброю, то є окремі назви для "ствола" ружья - "цівка" (згадайте російське "цевье") і для "ствола" пушки - "жерло".
Ви вже зрозуміли, що так можна продовжувати ди нестями. Шануймося! І шануймо і дослухаймося до інших мов, бо з різних всмокутувала українська яскраві, дотепні і образні терміни.
Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж
Голосування
Тема: Вопрос языка (рус vs укр) (Прочитано 40882 раз)
