Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж

Ось комплект з контролем ізоляції:
https://www.acrel-electric.com/product/aim_m200_medical_intelligent_insulation_monitor

Мануал зі схемою:
https://www.acrel-electric.com.au/uploads/AIM-M200-Manual.pdf

Чи компенсує цей ємнісний (спотворений) коефіціент потужності  реактивний (гарний) коефіціент потужності від асинхронних двигунів?

Так, компенсує, тому в балансі треба це враховувати(косінус зі знаком -, або позначкою "ємнісний").В доданому файлі показники відносно якісного LED драйвера Osram.

Косінус печальний, але при малій потужності мабуть нічого страшного

Це не зовсім косінус, а коефіціент потужності(якій враховує і гармонічні спотворення).Треба уважно дивитися на нейтральний провідник, бо струм може бути більше ніж у фазному.І косінус там ємнісний, це теж краще враховувати.

1.EN 50160 регламентує характеристики напруги в точці приєднання, якщо у Вас 10% зниження в точці приєднання-тоді провал, обумовлений характеристиками навантаження. Необхідно прийняти технічні рішення, які зменшують рівень падіння напруги під час пуску.Крім того є велика ймовірність того, що під час роботи від ДЕС напруга буде нижче 0,8 Un, що може призвести до неможливості запуску електродвигуна.
2.Звичайно, якщо просадка напруги буде 0,85 Un, та її тривалість більше часу затримки реле контролю напруг, можуть виникнути "проблеми" з перемиканням АВР на інший робочий ввід.І це потрібно враховувати в налаштуваннях АВР.

Найбільш простим і дієвим рішенням в таких умовах є встановлення швидкодіючого пристрою компенсації реактивної потужності, який крім основної функції компенсації реактиву буде стабілізувати напругу під час пуску.Це перевірено реальними проектами на багатьох підприємствах.Навіть розміру стандартної ПКРП може вистачити, щоб знизити провал до 0,9-0,95 Un.

У файлі звіт з реального проекту. Якщо потрібна якась додаткова інформація-звертайтесь.

Добрий день
Якщо ще актуально-можете звертатись, допоможемо з характеристиками та габаритами.

К трехфазному двигателю подключаются 3 фазы и заземляющий проводник(PEN или PE).

Если есть возможность(ИБП не загружен полностью),однозначно лучше отключать КУ при работе ИБП.
1.Сами ИБП имеют встроенный модуль коррекции реактивной мощности, поэтому в большинстве режимов косинус по входу изменяется от 0,8 до 1.При этом, в режиме  не полной загрузки он имеет емкостной характер(генерация реактива).
2.На выходе ИБП-инвертор, также как и в преобразователях частоты, для ПЧ однозначно есть запрет на подключение конденсаторов к выходу.Для ИБП ситуация,конечно получше, частота фиксирована и форма кривой почище,но все равно высокочастотные составляющие проходят в сеть и могут взаимодействовать с емкостной нагрузкой.Кроме того, сейчас появляются "модные фичи" у ИБП, такие-как уменьшение гармоник в сети.По сути ИБП заставляют работать в режиме активного фильтра.В таком случае однозначно запрет на подключение КУ.
3.Подключение конденсатора обычным контактором(даже оборудованым токоограничивающим резистором) приводит к серьезным всплескам перенапряжения, которые могут привести к сбою в работе ИБП.
4.Если же все таки есть необходимость разгрузить ИБП по входу(например питание охлаждения ЦОД), можно рекомендовать местную компенсацию, которая подключается совместно с компрессором, имеет защитный дроссель, а также тиристорный ключ(для уменьшения выбросов перенапряжения).
5.Наиболее правильное решение-проведение измерений на выходе ИБП и уже на основе этого-выбор решения.

Вот еще информация на основе реальных измерений.
Влияние компенсации реактивной мощности на напряжение: