Відповідь

Warning: this topic has not been posted in for at least 150 days.
Unless you're sure you want to reply, please consider starting a new topic.
Ім'я:
   
Email:
Тема:
Іконка повідомлення:
Вкладення:
(Вкладення)
Restrictions: 4 per post, maximum total size 5120KB, maximum individual size 5120KB

підказка: натисніть alt+s для відправлення або alt+p для перегляду повідомлення


Повідомлення в цій темі

Автор: diden
« : 23 Березень 2018, 13:46:49  »

Звичайно мало. Норма посилається на фіктивну сутність "шлях" (шлях струму блискавки), визначення якої не дає. Залишається хіба що вигадати що воно таке. Вигадки під власну відповідальність - це, як на мене, не інженерна справа.
В СО 153-34.21.122-2003 более понятно расписно:

Отдельно стоящий молниеотвод - молниеотвод, молниеприемники и токоотводы которого расположены таким образом, чтобы путь тока молнии не имел контакта с защищаемым объектом.

Молниеотвод, установленный на защищаемом объекте - молниеотвод, молниеприемники и токоотводы которого расположены таким образом, что часть тока молнии может растекаться через защищаемый объект или его заземлитель.

РД 34.21.122-87:

2.5. Для исключения заноса высокого потенциала в защищаемое здание или сооружение по подземным металлическим коммуникациям (в том числе по электрическим кабелям любого назначения) заземлители защиты от прямых ударов молнии должны быть по возможности удалены от этих коммуникаций на максимальные расстояния, допустимые по технологическим требованиям. Наименьшие допустимые расстояния Sз, (см. рис. 1 и 2) в земле между заземлителями защиты от прямых ударов молнии и коммуникациями, вводимыми в здания и сооружения 1 категории, должны составлять Sз = Sв + 2 (м), при Sв по п. 2.3.

2.14. При установке отдельно стоящих молниеотводов расстояние от них по воздуху и в земле до защищаемого объекта и вводимых в него подземных коммуникаций не нормируется.
Автор: my_move
« : 23 Березень 2018, 13:34:19  »

А вам мало того визначення ДСТУ Б В.2.5-38:2008  п.3.13
Звичайно мало. Норма посилається на фіктивну сутність "шлях" (шлях струму блискавки), визначення якої не дає. Залишається хіба що вигадати що воно таке. Вигадки під власну відповідальність - це, як на мене, не інженерна справа.
Автор: Roman3R
« : 23 Березень 2018, 13:24:00  »

а вот отдельный ли он, можно было бы судить по расстоянию от него до этого самого здания... кабы это расстояние хоть как-то оговаривалось в нормах.
А вам мало того визначення ДСТУ Б В.2.5-38:2008  п.3.13
Автор: my_move
« : 23 Березень 2018, 13:23:35  »

Roman3R,
ДСТУ Б В.2.5-38:2008
3.13 Блискавковідвід, що стоїть окремо – блискавковідвід, розташований таким чином, що шлях струму блискавки не має контакту з об’єктом, який він захищає.
І що мені з того? Де сказано про дистанцію (відстань), яка б забезпечила відсутність "контакту з об’єктом"?
Автор: my_move
« : 23 Березень 2018, 13:20:29  »

Я так понимаю здесь говориться о...
Я так понимаю здесь говориться о
Не-а, не понимаете. Потому, что могли бы представить себе, что молниеотвод и есть "защита" "защищаемого здания", а вот отдельный ли он, можно было бы судить по расстоянию от него до этого самого здания... кабы это расстояние хоть как-то оговаривалось в нормах. Но, увы, оно там не оговаривается. Жаль, что не оговаривается, была бы польза.
Автор: Roman3R
« : 23 Березень 2018, 13:16:18  »

питання про те, що ж таке насправді "блискавковідвід, що стоїть окремо"
ДСТУ Б В.2.5-38:2008
3.13 Блискавковідвід, що стоїть окремо – блискавковідвід, розташований таким чином, що шлях струму блискавки не має контакту з об’єктом, який він захищає.
Автор: diden
« : 23 Березень 2018, 13:10:27  »

Бо є такий собі у ДСТУ Б В.2.5-38:2008 пункт 6.5.6 "У всіх випадках, за винятком використання блискавковідводу, що стоїть окремо, заземлювач блискавкозахисту слід суміщати із заземлювачами електроустановок і засобів зв'язку". Тобто, питання про те, що ж таке насправді "блискавковідвід, що стоїть окремо" теж стоїть - на порядку денному: окремо - це 5 м чи 50 м?

Но электроустановки и средства связи же размещены не на вашем молниеотводе? Я так понимаю здесь говориться о том, что необходимо соединить систему заземления молниезащиты и систему заземления электроустановок находящихся внутри или на защищаемом здании
Автор: my_move
« : 22 Березень 2018, 18:27:35  »

А навіщо їх поєднувати в один ЗП?
Бо є такий собі у ДСТУ Б В.2.5-38:2008 пункт 6.5.6 "У всіх випадках, за винятком використання блискавковідводу, що стоїть окремо, заземлювач блискавкозахисту слід суміщати із заземлювачами електроустановок і засобів зв'язку". Тобто, питання про те, що ж таке насправді "блискавковідвід, що стоїть окремо" теж стоїть - на порядку денному: окремо - це 5 м чи 50 м?
Автор: Сугор
« : 22 Березень 2018, 16:35:06  »

Дистанція (відстань) між цими щоглами - і є той параметр, який викликає питання, питання чи потрібно їх поєднати в один заземлювальний пристрій, чи кожній щоглі зробити свій окремий заземлювальний пристрій.
А навіщо їх поєднувати в один ЗП? Хіба є таки вимоги? у кожної щогли свій ЗП
Бо навряд чи десь, крім тут, пройде як аргумент "так казав Сугор"
Ну тоді можете звернутися до розробників ДСТУ за роз'ясненнями. На приклад в журналі "Електропонарама" є розділ де дають офіціальну відповідь на запитання
Автор: my_move
« : 22 Березень 2018, 16:04:26  »

my_move, а увімкнути логіку? стоїть окремо - значить не стоїть на будівлі
Ви взяли це з власної голови чи прочитали в поважній товстій книжці? Бо навряд чи десь, крім тут, пройде як аргумент "так казав Сугор"  :D
як тоді розуміти
Розумійте як є: одна блискавкоприймальна щогла захищає об'єкт А, інша - об'єкт Б. Дистанція (відстань) між цими щоглами - і є той параметр, який викликає питання, питання чи потрібно їх поєднати в один заземлювальний пристрій, чи кожній щоглі зробити свій окремий заземлювальний пристрій.
Автор: Сугор
« : 22 Березень 2018, 09:34:21  »

яка в ньому жодним чином не вказана числом (в метрах) на яку б ця "окремість" опиралась
my_move, а увімкнути логіку? стоїть окремо - значить не стоїть на будівлі :D Мінімальна відстань визначається розрахунком, максимальна - яка завгодна, головне щоб блискавкоприймач, або декілька блискавкоприймачів утворювали зону захисту необхідну для захисту об'єкту. Також бажано враховувати вартість системи
Я ніде не стверджував, що подвійні блискавкоприймачі якось зв'язано з поняттям блискавковідводому, що стоїть окремо.
=-0 а як тоді розуміти:
Є, припустимо, дві блискавкоприймальні щогли. Висота їх неважлива. І неважливо як вони стоять відносно якогось об'єкту. Важливо, що відстань між ними може бути або 5 м, або 35 м, або якось інша.
Автор: my_move
« : 22 Березень 2018, 09:08:23  »

Подійні блискавкоприймачі і ті що стоять окремо це дві велики різниці
Не вигадуйте дурниць. Я ніде не стверджував, що подвійні блискавкоприймачі якось зв'язано з поняттям блискавковідводому, що стоїть окремо.
Мене цікавить trouble щодо визначення "окремості" блискавковідводу в ДСТУ Б В.2.5-38:2008, яка в ньому жодним чином не вказана числом (в метрах) на яку б ця "окремість" опиралась.
Автор: Сугор
« : 18 Березень 2018, 19:46:21  »

my_move, Ви не намагались уважно читати ДСТУ? Подійні блискавкоприймачі і ті що стоять окремо це дві велики різниці
їх потрібно зв'язати між собою єдиним заземлювальним пристроєм.
навіщо?
Автор: my_move
« : 18 Березень 2018, 19:16:53  »

Це як?
Найближчий (до).

чим вище будівля тім більша повинна бути відстань до блискавкопримача що стоїть окремо.
Бла-бла-бла, ви знову про щось свое. Скажу простіше.
Є, припустимо, дві блискавкоприймальні щогли. Висота їх неважлива. І неважливо як вони стоять відносно якогось об'єкту. Важливо, що відстань між ними може бути або 5 м, або 35 м, або якось інша. Цікавить таке: коли (з якої відстані між щоглами, можливо, з 33,3 м??) вони можуть вважатись такими, що стоять окремо, і для них вже можна виконувати окремі контури заземлення по ДСТУ Б В.2.5-38:2008 п.6.5.2 та п.6.5.3. І ще таке цікавить:  коли (з якої відстані між щоглами, можливо, з 7,77 м??) вони не будуть вважатись такими, що стоять окремо, і їх потрібно зв'язати між собою єдиним заземлювальним пристроєм. Так компрене? (Власне так само можна поставити і питання про відстань між блискавкоприймальною щоглою та найближчим до неї уземлюючим пристроєм (якоїсь будівлі), чи достатньо він далеко від щогли, щоб можна було небезпідставно прийняти рішення про застосування окремого контуру заземлення по ДСТУ Б В.2.5-38:2008 п.6.5.2 та п.6.5.3.).
а как далеко Сугор написал.
Це добре що він грамотний і вміє писати. Я теж радий, однак, наполягаю, що в ДСТУ Б В.2.5-38:2008 точного, в числах (в відстанях), визначення "окремості" блискавковідводу, що стоїть окремо нема. Я, наприклад, можу вірити в те, що ця відстань дорівнює 20 м, ви в інше число, Сугор що ця відстань не може бути виражена числом, а має сакральний зміст, який відкриється лише тим, кого настигне духовне просвітлення від удару по голові друкованим примірником ПУЕ...  ::)
Автор: grossel
« : 12 Березень 2018, 10:07:28  »

Але я питав про "як далеко"...

Как близко мы уже выяснили.., а как далеко Сугор написал. Нужно делать расчет, в зависимости от высоты защищаемого объекта, габаритных размеров, а следовательно hx (высоты зоны защиты) и rx (радиуса зоны защиты) рассчитывают высоту отдельно стоящего молниеотвода, а от двигать этот молниеотвод можно только в пределах зоны защиты таким образом чтобы защищаемый объект находился внутри зоны защиты этого молниеотвода.