Блискавковідвід, що стоїть окремо

[my_move]

Є в ДСТУ Б В.2.5-38:2008 пункт 3.13, а в ньому: "Блискавковідвід, що стоїть окремо..."

Хто знає, в яких числах являє себе о те "окремо"? "Окремо" це скільки? Десять метрів, сто? Якою має бути відстань від будівлі до блискавковідводу, щоб можна було вважати його таким, "що стоїть окремо"? Якою має бути відстань між блискавковідводами, щоб можна було вважати їх такими, що не стоять окремо (один від одного)?

[uksusXIII]

Я так понимаю, что если молниеприемник сам по себе защищает отдельную часть здания или выступающую часть над зданием или землёй ( например вентилятор на кровле), то он считается отдельно стоящим.

[grossel]

Цитата: uksusXIII от Сегодня в 07:52:58
"что если молниеприемник сам по себе защищает отдельную часть здания или выступающую часть над зданием или землёй ( например вентилятор на кровле), то он считается отдельно стоящим".

Это не совсем так.
Молниеприемники  могут  быть  изолированы  от  сооружения  (отдельно  стоящие
молниеприемники,  стержневые  или  тросовые,  а  также  соседние  сооружения,  выполняющие функции  естественных  молниеотводов),  или  могут  быть  установлены  на  защищаемом сооружении и даже быть его частью.

ДСТУ Б В.2.5-38:2008 п. 3.13 блискавковідвід, що стоїть окремо: Блискавковідвід, розташований так, щоб шлях струму блискавки не мав контакту з об’єктом, який він захищає.

В старом РД34 расстояние от отельностоящего молниеприемника для объектов защищаемых по І категории выбиралось не менее 2 м, сейчас согласно ІЕС62305 расчитывается по формуле. Пример отдельностоящих стержневых и тросовых молниеотводов, а также формулу расчета Sв (растояния до защищаемого объекта) см. ниже.

[my_move]

...если молниеприемник сам по себе защищает отдельную часть здания или выступающую часть над зданием или землёй (например вентилятор на кровле), то он считается отдельно стоящим.

ДСТУ Б В.2.5-38:2008 п.6.5.2 та п.6.5.3 пишуть про блискавковідводи, що стоять настільки окремо, що передбачено заходи по облаштуванню для них окремих заземлювачів. Однак, слово "окремо" ніде не підтверджено жодними числами: ні як відстань від заземлювача будівлі до заземлювача, розташованого неподалік від блискавковідводу, що стоїть окремо, ні як відстань між блискавковідводами, що стоять окремо (неподалік один від одного). Власне, питання можна поставити й так: яка відстань (які обставини) роблять поєднання якогось виокремленого блискавковідводу з найближчим до нього заземлювачем неможливим (неефективним, непотрібним...) і такому блискавковідводу добрі люди роблять окремий заземлювач.

...выбиралось не менее 2 м, сейчас согласно ІЕС62305 рассчитывается по формуле.

Розподільча відстань з п.6.3 "Електричне ізолювання зовнішньої LPS" IEC 62305-3 важлива річ. Однак, зараз мене цікавить момент, коли блискавкоприймальна щогла силою думки проектувальника рухається (на кресленні) щодалі від, скажімо, заземлювача будівлі і, в якусь мить, до цієї щогли приростає власний, окремий заземлювач, який і робить її - блискавковідводом, що стоїть окремо. Питання - за яких же обставин відростає власний окремий заземлювач у щогли блискавкозахисту.

[Сугор]

my_move, вибачте, але, на мою думку, grossel дав вичерпну відповідь з посиланням на норми:

расчитывается по формуле

але, як на мене ізольований не те саме що стоїть окремо

[grossel]

але, як на мене ізольований не те саме що стоїть окремо

Точно. Изольванный может устанавливаться на самом защищаемом объекте для защиты выступающих металлических конструкций (вытяжных воздуховодов, телеантен-например) с выполнением требований по выполнению изолированных токоотводов и расчетного расстояния Sв от молниеприемника до защищаемого объекта.
Отдельностоящий он и есть отдельностоящий от защищаемого объекта и имеет свое заземляющее устройство для отвода разряда молнии.

[my_move]

на мою думку, grossel дав вичерпну відповідь з посиланням на норми

Порятуй нас святий Фарадею! Я питав: як далеко потрібно віднести блискавковідвід від "материнського" заземлювача, щоб його можна було небезпідставно назвати блискавковідводом, що стоїть окремо, і, відповідно, приліпити до нього власний (окремий) заземлювач по ДСТУ Б В.2.5-38:2008 п.6.5.2 або ж п.6.5.3.
А мені розповіли на підставі чого і як близько можна розташовувати блискавковідводи до власне об'єкту.
Але я питав про "як далеко"...

[Сугор]

"материнського" заземлювача

Це як?

Я питав: як далеко

так Вам і відповили: "треба рахувати" чим вище будівля тім більша повинна бути відстань до блискавкопримача що стоїть окремо. За звичай, якщо дозволяють розміри, в якості природнього заземлюючого пристрою блискавкоприймача що стоїть окремо використовують фундамент блискакоприймача, в інших випадках виконують штучний заземлюючий пристрій, розміри природніх та штучних заземлюючих пристроїв наведено в ДСТУ з блискавкозахисту, опір ЗП не регламентується, тільки розміри.

[grossel]

Але я питав про "як далеко"...

Как близко мы уже выяснили.., а как далеко Сугор написал. Нужно делать расчет, в зависимости от высоты защищаемого объекта, габаритных размеров, а следовательно h_x (высоты зоны защиты) и r_x (радиуса зоны защиты) рассчитывают высоту отдельно стоящего молниеотвода, а от двигать этот молниеотвод можно только в пределах зоны защиты таким образом чтобы защищаемый объект находился внутри зоны защиты этого молниеотвода.

[my_move]

Це як?

Найближчий (до).

чим вище будівля тім більша повинна бути відстань до блискавкопримача що стоїть окремо.

Бла-бла-бла, ви знову про щось свое. Скажу простіше.
Є, припустимо, дві блискавкоприймальні щогли. Висота їх неважлива. І неважливо як вони стоять відносно якогось об'єкту. Важливо, що відстань між ними може бути або 5 м, або 35 м, або якось інша. Цікавить таке: коли (з якої відстані між щоглами, можливо, з 33,3 м??) вони можуть вважатись такими, що стоять окремо, і для них вже можна виконувати окремі контури заземлення по ДСТУ Б В.2.5-38:2008 п.6.5.2 та п.6.5.3. І ще таке цікавить:  коли (з якої відстані між щоглами, можливо, з 7,77 м??) вони не будуть вважатись такими, що стоять окремо, і їх потрібно зв'язати між собою єдиним заземлювальним пристроєм. Так компрене? (Власне так само можна поставити і питання про відстань між блискавкоприймальною щоглою та найближчим до неї уземлюючим пристроєм (якоїсь будівлі), чи достатньо він далеко від щогли, щоб можна було небезпідставно прийняти рішення про застосування окремого контуру заземлення по ДСТУ Б В.2.5-38:2008 п.6.5.2 та п.6.5.3.).

а как далеко Сугор написал.

Це добре що він грамотний і вміє писати. Я теж радий, однак, наполягаю, що в ДСТУ Б В.2.5-38:2008 точного, в числах (в відстанях), визначення "окремості" блискавковідводу, що стоїть окремо нема. Я, наприклад, можу вірити в те, що ця відстань дорівнює 20 м, ви в інше число, Сугор що ця відстань не може бути виражена числом, а має сакральний зміст, який відкриється лише тим, кого настигне духовне просвітлення від удару по голові друкованим примірником ПУЕ... 

[Сугор]

my_move, Ви не намагались уважно читати ДСТУ? Подійні блискавкоприймачі і ті що стоять окремо це дві велики різниці

їх потрібно зв'язати між собою єдиним заземлювальним пристроєм.

навіщо?

[my_move]

Подійні блискавкоприймачі і ті що стоять окремо це дві велики різниці

Не вигадуйте дурниць. Я ніде не стверджував, що подвійні блискавкоприймачі якось зв'язано з поняттям блискавковідводому, що стоїть окремо.
Мене цікавить trouble щодо визначення "окремості" блискавковідводу в ДСТУ Б В.2.5-38:2008, яка в ньому жодним чином не вказана числом (в метрах) на яку б ця "окремість" опиралась.

[Сугор]

яка в ньому жодним чином не вказана числом (в метрах) на яку б ця "окремість" опиралась

my_move, а увімкнути логіку? стоїть окремо - значить не стоїть на будівлі Мінімальна відстань визначається розрахунком, максимальна - яка завгодна, головне щоб блискавкоприймач, або декілька блискавкоприймачів утворювали зону захисту необхідну для захисту об'єкту. Також бажано враховувати вартість системи

Я ніде не стверджував, що подвійні блискавкоприймачі якось зв'язано з поняттям блискавковідводому, що стоїть окремо.

а як тоді розуміти:

Є, припустимо, дві блискавкоприймальні щогли. Висота їх неважлива. І неважливо як вони стоять відносно якогось об'єкту. Важливо, що відстань між ними може бути або 5 м, або 35 м, або якось інша.

[my_move]

my_move, а увімкнути логіку? стоїть окремо - значить не стоїть на будівлі

Ви взяли це з власної голови чи прочитали в поважній товстій книжці? Бо навряд чи десь, крім тут, пройде як аргумент "так казав Сугор" 

як тоді розуміти

Розумійте як є: одна блискавкоприймальна щогла захищає об'єкт А, інша - об'єкт Б. Дистанція (відстань) між цими щоглами - і є той параметр, який викликає питання, питання чи потрібно їх поєднати в один заземлювальний пристрій, чи кожній щоглі зробити свій окремий заземлювальний пристрій.

[Сугор]

Дистанція (відстань) між цими щоглами - і є той параметр, який викликає питання, питання чи потрібно їх поєднати в один заземлювальний пристрій, чи кожній щоглі зробити свій окремий заземлювальний пристрій.

А навіщо їх поєднувати в один ЗП? Хіба є таки вимоги? у кожної щогли свій ЗП

Бо навряд чи десь, крім тут, пройде як аргумент "так казав Сугор"

Ну тоді можете звернутися до розробників ДСТУ за роз'ясненнями. На приклад в журналі "Електропонарама" є розділ де дають офіціальну відповідь на запитання