Уровень молниезащиты здания пожарной части

[diden]

Добрый день уважаемые форумчане. Так как я только начинаю свой путь в царстве молниезащиты, прошу помочь определить уровень молниезащиты здания пожарной части.
Здание имеет размеры: высота 9,47 м; ширина 15,4 м, длина 33,2 м. Степень огнестойкости - III. Не имеет помещений отн. к зонам классов 1,20,2 и 22, а также П-I,П-II, П-IIa.
Рядом стоит труба дымоход высотой 14 м и диаметром 220 мм.

Согласно моим расчетам плотность ударов молнии n=6,03 км2/год. Для здания пожарной части ожидаемое количество поражений N=0,035, отдельно для дымовой трубы N=0,03.
Однако, согласно таблицы приложения А ДБН Б.В.2.5-38:2008 п.7  III уровень молниезащиты положен при 0,1<N<2, т.е. больше чем мы определили для здания пожарной части.
Т.е. здание нет необходимости оборудовать системой молниезащиты? Или может использовать п.15 приложения А, но там общественные здания, или может п.10, так как в здании расположена диспетчерская?
Такая же проблема с дымоходом, согласно п.12 того же приложения А, молниезащитой оборудуются дымовые и другие трубы высотой 15 м и более. В нашем случае 14 м.
Простите за невежество, буду рад помощи.
Эскиз, что прислали пожарные прилагаю.

[Сугор]

diden, лучше перебдеть чем недобдеть Делай с учетом того, что в здании есть электроника, а к трубе прикрепи штырь чтобы он был выше трубы на 1-2м. Вообще то пожарникам не помешало бы заложить оборудования по полной программе

[diden]

На рисунке не видно, но труба выходит не из здания, а расположена на расстоянии 0,5-1 м от него. Мне отдельно считать уровень молниезащиты для трубы согласно п.12 (хоть там и расстояние менее 15 м) и отдельно для самого здания согласно п.10 (с учетом что там установлена электроника) или трубу относить к зданию? Я правильно понял?

[Сугор]

Из чего труба (материал)? Это встроенная "котельная"?.

[diden]

Да, встроенная котельная, твердотопливный котел. Труба стальная.

[Сугор]

Труба старая, металл толстый? Если да, то приварить кусок арматуры, а саму трубу присоединить к общему контуру, если труба типа "сендвича" то молниепремник прикрепить механическим путем (хомуты) сделать опуск и присоединить к контуру (общему). Правда тут недавно появилась тенденция токоотводы делать изолироваными, чтобы потенциал не попал через трубу на корпус котла и заодно в автоматику котла. Ну и обязательно во всех щитах поставить УЗИПы

[Evgen Koc]

Цілком можливо й доцільно робити перші кроки у проектуванні блискавкозахисту одразу на НД, гармонізованих з європейськими. У нас це ДСТУ EN 62305-2:2012. Оскільки навіть проекту ідентичного перекладу цієї частини 4-томного документу ще не опубліковано, можна звернутися до калькуляторів ризику, яких достатньо онлайн. Аби не бути звинуваченим у рекламуванні якогось бренду, дам лише пораду шукати під запитом "lightning risk assessment calculator". Серед 4-х ризиків можна виключити складову R3 - ризик втрати невідновлюваного культурного надбання. А от R2 - ризик втрати можливості надання громадських послуг (гасіння пожеж) є другим за важливістю. Отже оцінювання ризиків R1, R2 та R4 й порівняння їх з припускними рівнями якраз і визначить клас захисту від блискавки. Ще будьте готові до того, що без координованої системи захисту від імпульсних перенапруг жодна система захисту не вдовольнятиме вимогам щодо зниження ризиків. У Одесі не так давно трапився випадок, коли грозою був дощенту знищений пульт спостерігання.

[diden]

Труба старая, металл толстый? Если да, то приварить кусок арматуры, а саму трубу присоединить к общему контуру, если труба типа "сендвича" то молниепремник прикрепить механическим путем (хомуты) сделать опуск и присоединить к контуру (общему). Правда тут недавно появилась тенденция токоотводы делать изолироваными, чтобы потенциал не попал через трубу на корпус котла и заодно в автоматику котла. Ну и обязательно во всех щитах поставить УЗИПы

Допустим труба нормальная. Привариваем арматуру длиной 1 м на конец трубы. А вот по методу защитного угла выходит что мы можем защитить только половину здания. Чем лучше защитить вторую? Прикрепить штырь на другой стороне здания и соединить тросом со штырем на трубе? Или лучше распределить на крыше сетку?

Цілком можливо й доцільно робити перші кроки у проектуванні блискавкозахисту одразу на НД, гармонізованих з європейськими. У нас це ДСТУ EN 62305-2:2012. Оскільки навіть проекту ідентичного перекладу цієї частини 4-томного документу ще не опубліковано, можна звернутися до калькуляторів ризику, яких достатньо онлайн. Аби не бути звинуваченим у рекламуванні якогось бренду, дам лише пораду шукати під запитом "lightning risk assessment calculator". Серед 4-х ризиків можна виключити складову R3 - ризик втрати невідновлюваного культурного надбання. А от R2 - ризик втрати можливості надання громадських послуг (гасіння пожеж) є другим за важливістю. Отже оцінювання ризиків R1, R2 та R4 й порівняння їх з припускними рівнями якраз і визначить клас захисту від блискавки. Ще будьте готові до того, що без координованої системи захисту від імпульсних перенапруг жодна система захисту не вдовольнятиме вимогам щодо зниження ризиків. У Одесі не так давно трапився випадок, коли грозою був дощенту знищений пульт спостерігання.

Спасибо, пытаюсь, но 2 часть еще не смотрел.

[Сугор]

Или лучше распределить на крыше сетку?

ага, сетка - лучше. Если ставить отдельностоящий молниеприемник - нужно выдавать задание кострукторам, а это, далеко не всегда, возможно

[diden]

Или лучше распределить на крыше сетку?

ага, сетка - лучше. Если ставить отдельностоящий молниеприемник - нужно выдавать задание кострукторам, а это, далеко не всегда, возможно

Большое спасибо, последний вопрос насчет методики определения зоны защитного угла. В таблице ДСТУ Б В .2.5-38:2008 в качестве H имеется ввиду высота здания с молниеприемником, причем его высота считается по формуле. Угол выбирается допустим для зданий менее 20 м высотой 45 градусов и все. А в IEC 62305-3 есть рисунок согласно которому при разных уровнях молниезащиты угол может доходить до 80 градусов. Причем расчет ведется от защищаемой поверхности, допустим крыши и от высоты молниеотвода, а не от земли и высоты здания. Каким документов данном случае предпочтительно пользоваться?

[Сугор]

Каким документов данном случае предпочтительно пользоваться?

diden, на данный момент, лично я, пользуюсь ДСТУ. IEC 62305, формально, тоже имеет силу, но, как по мне, этот документ принят с нарушением процедуры, не все его части переведены и в нем ничего не говорится об отмене ДСТУ. По идее нужно руководствоваться документом в котором требования жесче

[Evgen Koc]

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про стандартизацію http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1315-vii
...
Стаття 17. Основні засади розроблення національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них
...
4. У разі прийняття європейського стандарту як національного забезпечується ідентичність національного стандарту відповідному європейському стандарту. З дня набрання чинності національним стандартом, що є ідентичним європейському стандарту, повинен бути скасований національний стандарт, положення якого суперечать положенням відповідного національного стандарту, що є ідентичним європейському стандарту.
...
Так що діють лише ті положення ДСТУ Б.В.2.5-38:2008, які не протирічать ДСТУ EN 62305:2012.
У цитованому ЗУ нічого не говориться про обов"язковість перекладу стандартів, які визнано національними методом визнання (обкладинки). За наявності у ДСТУ EN 62305:2012 чітких й зрозумілих рисунків, що стосуються систем перехоплення (а чомусь цим й обмежується ця дискусія), багато речей є зрозумілим за елементарного користування перекладачем Google.

[Evgen Koc]

Чем лучше защитить вторую? Прикрепить штырь на другой стороне здания и соединить тросом со штырем на трубе? Или лучше распределить на крыше сетку?

- прокласти сталевий провідник 8 мм гребенем покрівлі (та під краями покрівлі, якщо ринштока немає, або він неметалевий);
- влаштувати 4 доземних провідники;
- на івері та на кутах країв покрівлі випустити стрижні 700 мм під кутом 45 градусів, зробивши їх з того ж таки провідника;
- зробити кільцевий уземлювач, до якого приєднати доземні провідники та трубу, яку перетворено на блискавкоприймальну щоглу.

[Evgen Koc]

Система блискавкозахисту (LPS) будь-якого об"єкту мусить мати такі складові частини:
- система перехоплення;
- система доземних провідників;
- система земляного закінчення;
- система еквіпотенційних сполучень (до складу якої входить координована система захисту від імпульсних перенапруг).
Якщо не подбати про якусь з цих систем, блискавка неодмінно "поправить" - але шляхом створення пошкоджень й небезпек.

[Evgen Koc]

Правда тут недавно появилась тенденция токоотводы делать изолироваными, чтобы потенциал не попал через трубу на корпус котла и заодно в автоматику котла.

Тоді вже мова має йти не лише про ізолювання доземних провідникв, а про LPS в цілому.
ДСТУ EN 62305-3:2012
E.4.2.3.1 Проектування електричної частини
Проектувальнику LPS належить обрати властиву систему LPS, аби отримати найефективнішу конструкцію. Це означає розгляд архітектурного рішення будівлі (споруди) для визначення того, чи є потрібною ізольована або неізольована LPS, або належить вжити обидва типи захисту від блискавки.
Ізольований варіант є досить коштовним та дуже "прошеним" у обслуговуванні.
На доданих світлинах показано приклад влаштування ізольованої системи на споруді пожежної команди у м. Wolfsburg (Німеччина).