Приклади ураження блискавкою

[Evgen Koc]

      Шановні форумчани, у засобах масової інформації рясніє повідомленнями про грозові ураження людей і споруд. Пишуть їх здебільшого люди необізнані, тому й читачі (слухачі, глядачі) отримують непрофесійні, некоректні поради. З іншого боку, знання про дійсні обставини цих подій можуть допомогти проектувальнику (та й монтажнику) у розмові з замовником про доцільність того чи іншого захисного заходу.
      Пропоную підтримувати (принаймні протягом грозового сезону) платформу для висвітлення таких подій. Ваша обізнаність у цьому лише додасть ваги Вашим аргументам та професійному авторитету.

      Для початку.
      Троє дівчат 13.06.2013 постраждало від блискавки у київському Гідропарку:
http://www.pohlyad.com/news/n/17392
http://kyiv.comments.ua/news/2013/06/14/174438.html
       На одній із світлин місця інциденту видно сталеву лихтарню у кількох метрах від дерева, де блискавка захопила людей. Замість безглуздих балачок про небезпеку мобільників варто звернути увагу на характер отриманих дівчатами пошкоджень. Двоє від того удару отямилися на землі, а у всіх трьох на ногах проявилися синці. Таким чином причина ушкодження - крокова напруга від удару у лихтарню. Бо якби вразило дерево - мали б відскок блискавки (у голову, плече тощо). Згадайте, ми ж розраховуємо роздільну відстань s, проектуючи LPS. До того ж на дереві мав залишитися знак від проходу струму блискавки, проте у повідомленнях про це не йшлося.
      І ще про байкИ відносно мобільника. Якби він так добре "притягував" блискавки, то давно уже красувався на вершечках новітніх "суперактивних" систем. Але ж навіть більш потужні імпульси ESE-систем виявилися нездатними, як ми з вами знаємо, збільшити захисну зону стрижнів перехоплення.
      Як же належало діяти дівчатам:
      - обрати місце подалі від високих металевих об'єктів;
      - за можливості пересвідчитися, що у землі немає трубопроводів, кабелів і т.ін.;
      - роззосередитися, дотримуючи відстані щонайменше 5 м одна від одної (одна постраждає, дві прийдуть на допомогу);
      - по 2-3 днях після інциденту звернутися до терапевта/невропатолога, чи немає наслідків негативного впливу на нервову систему.

      За згоди громади, чекатиму на нові подробиці фактів грозових уражень людей та споруд, а також на ваші міркування щодо причин та порад з безпеки.

[uksusXIII]

Evgen Koc, я бы поставил пунктом №1: если уж гроза застала в парке,где большое количество высоких объектов,то стоять на земле на одной ноге(или соединить ноги вместе)-это чтобы избежать последствий шагового напряжения...и как можно дальше от предметов, проводящих ток молнии в землю-это,чтобы увеличить (исключить) искропробивной промежуток.... Грубо-говоря,если гроза застала в поле,то надо просто лечь на землю?Я правильно понял методы?

[Evgen Koc]

Не зовсім.
Якщо гроза захопила у чистому полі:
- обрати невисоке місце подалі від заглибин, де може зібратися вода, від струмочків, від якогось металу на землі чи під землею;
- сісти навпочіпки, стуливши ноги разом (велебний Христофер Мілнс з Кентербері навіть показав мені якось, як сидіти на одній нозі, зачепивши за неї другу);
- зняти з себе все довге металеве (ланцюжок, навушники) та разом з іншим металевим покласти метрів за 5 від себе;
- відкрити рота, аби вберегтися від баротравми (як це роблять артилеристи);
- перейти у стан медитації (для багатьох це - молитва про захист) аби зменшити пошкодження нервової системи.

А от лягати небезпечно! Так людина наражається на крокову напругу (від якої і постраждали дівчата у Гідропарку).

[uksusXIII]

А от лягати небезпечно! Так людина наражається на крокову напругу (від якої і постраждали дівчата у Гідропарку).

А я и не подумал...считал,что если все тело прикасается к земле,то оно находится под одним потенциалом...просто наверное тяжело добиться одновременного касания всего тела к земле...тут вы правы бесспорно...насчет медитации вы просто удивили!

[Evgen Koc]

Щодо медитації - тут пряма аналогія з електронними пристроями. Найменших пошкоджень вони зазнають у стані Stand By. Для нервової системи людини такий Stand By - це "відсторонений спокій", як його називають китайці, або медитація - за міркуваннями прибічників йоги.
Згодом розміщу у файловому архіві розлогу статтю на тему ініціювання у волхви зустрічними стримером та можливостей людини у "звуковій осцилографії" форми імпульсу блискавки.

[Сугор]

Вот только с деревьями как-то не понятно ... На открытой местности находится нельзя - становишься молниеприемником, под деревом (естественным молниеприемником) - тоже нельзя, на остановке (под "сеткой" между 4мя старжневыми молниеприемниками) - тоже опасно . Единственно что понял, так это то почему ноги раставлять нельзя

[Sergik]

Сугор,

Единственно что понял, так это то почему ноги раставлять нельзя

[Evgen Koc]

Вот только с деревьями как-то не понятно

Ховаючись під деревом належить пересвідчитися, що відстань від найближчої гілки до голови є більшою, ніж від гілки до землі. Проектувальникові легше зрозуміти, яке місце обрати, уявивши кулю 45 м радіусом, яка має так зачепитися за стовпи та проводи, аби не дотягнутися до людини. 
Ще й поглянути, аби не стояти над підземною кабельною лінією (теж можна зрозуміти, виходячи з розташування опор та шаф). 
 Переходячи дорогу пішохідним місточком, пригинатися так, аби та куля котилася металевими поруччями місточка і не зачепила людину. 

[Evgen Koc]

Чому тримаємо ноги разом під час грози.
Струм блискавки розтікається на всі боки від місця удару поверхнею землі. За законом Ома, між двома точками на шляху струму виникає падіння напруги, пропорційне електричному опору ґрунту. Що більша та відстань, то більшою є напруга. Чим ширше стоять ноги, тим на більшу напругу наражається жива істота. Тому під час грози безпечніше бігти, ніж йти (звичайно, коли є куди і по що бігти). З місяць тому потрапив на відео, де чорношкірих футболістів вразила блискавка під час гри. Хто бігав, постраждав менше, хто стояв, не міг потім на ногах втриматися.

[Сугор]

що відстань від найближчої гілки до голови є більшою, ніж від гілки до землі.

Evgen Koc, такого в принципі не може бути, ріст людини не може бути від'ємним. Якщо використовувати метод кулі, то якщо гілка буде вище голови людини і ця людина буде стояти недалеко від стовбура, то вона повинна знаходитися в зоні захисту

[uksusXIII]

Да... и мне как-то непонятна физика этого процесса...По словам Evgen Koc выходит,что под деревом во время грозы стоять вообще опасно...надо удаляться от него на расстояние большее,чем расстояние от земли до самой нижней ветки плюс длинна тела человека?Я правильно понял фразу?

належить пересвідчитися, що відстань від найближчої гілки до голови є більшою, ніж від гілки до землі.

[Evgen Koc]

Тут належить користатися не стільки RSM (зрозуміло, що високе дерево створює під собою захищену зону), як формулою для розрахунку роздільної відстані s. Небезпека близькості до високого об'єкту полягає ще й у тому, що він не має (зазвичай) системи вирівнювання потенціалів для відвернення небезпеки крокової напруги.

[Evgen Koc]

Ось ще один приклад ураження блискавкою, обставини якого характерні для слаборозвиненої країни.
http://km.mns.gov.ua/news/845.html
Жінка продовжувала працювати без огляду на небезпеку.

Через те, що на голові були навушники, вона отримала акустичну і електричну травму. Пригадайте удар карате у зону трохи нижчу вуха, який одразу "вирубає" жертву. Отже це був подвійний електричний удар у ці зони. Напевне, у руках була ще й сапка, яка забезпечила добрий  контакт із ґрунтом. Такий от, цілком скомплектований "живий громовідхильник". Жах! ...
Так що мобільник тут ні до чого. До того ж, то була не розмова, а режим плеєра (випромінювання мінімальне).